росія заплатить за все: коли Україна зможе отримати перші репарації від агресорки [ Редагувати ]
росія заплатить за все. Коли Україна зможе отримати перші репарації від агресорки? Збитки, завдані нашій державі, вже обраховуються сотнями мільярдів доларів. І чи можна стягнути цю компенсацію за рахунок заморожених активів рф? Та які можуть бути механізми цього процесу і наскільки вони реалістичні? Ольга Жидецька з'ясовувала.
Жителі Комишувахи на Запоріжжі розбирають те, що колись було їхнім родинним гніздечком. Це наслідок свіжого обстрілу російських окупантів. До мрії про перемогу у цієї сім'ї тепер додалася ще одна.
Разобрать его этот дом, потребовать с ребят с русских компенсации и отстроить за эти деньги дом, новый хороший, замечательный.
За інформацією Мінреінтеграції, від початку повномасштабної війни свої домівки втратили щонайменше 800 тисяч українців. За спільними оцінками Світового Банку, Єврокомісії та Кабінету Міністрів станом на червень збитки від руйнування житла та інфраструктури становили щонайменше 349 млрд доларів. Це в 1,6 раза більше наш торішній ВВП. А після масованих ударів по енергооб'єктах ця сума суттєво зросла.
Тож і Україна, і демократичний світ вимагають - винуватиця цих злочинів - росія - повинна за це заплатити. Минулого тижня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про створення реєстру завданих збитків для виплати агресором репарацій.
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця:
Це проголошення того, що росія повинна бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні. Це підтвердження необхідності конкретного механізму відшкодування, який вдихне життя в це твердження.
І хоча резолюція ООН не є прямою директивою, однак фахівці називають її потужним сигналом
Олег Саакян, політолог:
На сьогодні є політичний консенсус у світі, відносно того, що росія має заплатити за власну агресію проти України. І репарації та контрибуції можуть бути одним із ключових інструментів.
Історія знає кілька прецедентів, коли країна-агресор сплачувала репарації постраждалій стороні. Це Німеччина після двох світових воєн, та Ірак після нападу на Кувейт. В обох випадках виплати здійснювалися вже по завершенню війни. Однак Україна піднімає питання про відшкодування вже зараз. За рахунок заморожених на Заході російських активів. Цей шлях виглядає дуже привабливим. Однак втілити його складно.
Андрій Миселюк, політолог:
З юридичної точки зору зараз це питання дуже хитке, і ми бачимо, що скільки місяців пройшло, а насправді не наблизилися до того, щоби ці активи передавати Україні. І тому там буде яесь таке питання вирішуватися в екстраординарному порядку. Тому що довіра до міжнародних інституцій ризикує опинитися під загрозою.
Олег Саакян, політолог:
Частина з цих активів є приватними - російських олігархів, російських компаній. І відповіно тут також потрібно розуміти, що приватна власніть для заходу є священною.
Проте це не означає, що отримати ці кошти Україні неможливо. Для цього уряд працює на дипломатичному та юридичному фронтах. Позивається до міжнародних судів та веде перемовини з партнерами.
Денис Малюська, Міністр юстиції України:
З якими країнами ми тільки не розмовляли, політична згода є. Питання тільки от лише надайте юридичніінструменти як це зробити. От інструменти ми зараз створюємо. Це великий міжнародний договір, де країни можуть приєднуватися.
Обговорити деталі цього договору Україна планує на дипломатичній конференції на початку 2023-го. Сам документ напишуть упродовж наступного року.
Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України:
В договорі будуть чітко прописані критерії заявників на компенсацію (окремо для громадян, бізнесу, муніципалітетів) та прозорий механізм виплат. Далі - підписання договору та ратифікація країнами учасниками відповідно до національного законодавства.
А впродовж найближчих півроку має з'явитися міжнародний реєстр збитків, завданих державі, бізнесу та звичайним українцям. І це дуже важливий крок - кажуть фахівці.
Андрій Миселюк, політолог:
Треба, щоби ми підходили до цього процесу вже готовими. А не просто на емоціях. І тут важливо те, що Служба безпеки України вона веде документацію. Як казав голова цього відомства Василь Малюк, у них вже більше 22 тисяч задокументованих злочинів.
Загалом, експерти кажуть, міжнародна спільнота в українському питанні готова створити компенсаційний прецедент. Щоправда швидко це не буде.
Олег Саакян, політолог:
Є різні країни, які рухаються з різною швидкістю. Є Канада, де на національному рівні вже приймається таке рішення і створюється нормативно правова база, й фактично прецедент під це. Є Європа, де ці дискусії все ще тривають. Є США, де є своя пракика арештованих активів. Але в будь-якому разі процес вже розпочався.
В українському Мінʼюсті кажуть, міжнародний договір також передбачатиме можливість добровільної виплати репарацій з боку росії. І хоч зараз у це повірити складно, експерти не виключають, що в разі переконливої поразки та зміни влади в кремлі, рф може погодитися на співпрацю задля полегшення санкційного тиску. Але тут важливо прописати дієві механізми впливу.
Андрій Миселюк, політолог:
Звичайно, ані Україна, ані міжнародна спільнота не будуть покладатися на черговий рімейк будапештського меморандуму, де росія там щось пообіцяє - та й все. Тобто це питаня буде вирішуватися не так, що росія захоче, чи не захоче. Це у неї будуть гроші забиратися. Наприклад, доходи від продажу нафти та газу її, міжнародні активи, ті активи, які є за кордоном.
Загалом перспективу отримання Україною репарацій фахівці оцінюють оптимістично. Адже і політична воля, і суспільна думка цивілізованого світу щодо виставлення рахунків агресору - на нашому боці.