Торгівля та вільне переміщення - фактори вступу у ЄС - Пятрас Ауштрявічус [ Редагувати ]
Як прискорити шлях України до Євросоюзу? Чи можемо ми обігнати на ньому країни Західних Балкан, які чекають у статусі кандидата вже по 15 років. І чи варто боятися відтоку мізків після отримання членства - відповіді на усі ці питання шукала наша кореспондентка в Брюсселі Олена Абрамович, поспілкувавшись з євродепутатом від Литви Пятрасом Ауштрявічісом.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Доброго дня, колеги! Зараз поряд зі мною Євродепутат Пятрас Ауштрявічус, який представляє у Європарламенті Литву ще з 2014 року і саме він тут був ідейним натхненником створення групи підтримки України - неформальної. Тобто в Європарламенті зазвичай же офіційна делегація з Європарламенту до Верховної Ради. Але Пятрас Ауштрявічус вирішив, що цього не достатньо, потрібна група депутатів, які будуть підтримувати як волонтери Україну і це було близько шести десятків Євродепутатів. Пане Ауштрявічус, доброго дня.
Доброго дня!
Враховуючи ситуацію зараз, звісно Україна має значно більшу підтримку, уже має статус кандидата на членство у Євросоюзі. Але, як на вашу думку має закінчитись ця війна, для того, щоб Україна якомога швидше отримала статус члена Євросоюзу?
Пятрас Ауштрявічус депутат Європарламенту від Литви:
Ну, во-первых, я должен сказать, что сравнивая анализ или оценку событий в Украине в 2014 году, хотя после уже Майдана, и в 22 году, все-таки, мы спорили между собой, предложить хорошую резолюцию (с нашей точки зрения), чтобы объяснить, что Украина нуждается в большей подмоге, и так далее - тогда это не было, как говорится - сказал и получил. Теперь уже совсем другое - очень хорошо. Статус даже кандидата я бы назвал даже, знаете - маленьким таким чудом. Вы смотрите, какой промежуток времени все-таки был короткий. Это все, наверно, конечно, в связи с войной, с этой агрессией. Потому что политический сигнал был необходим. Мы не могли ждать еще год или полтора.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Але от я памʼятаю, були такі розмови, перед наданням Україні цього статусу, впливові країни, такі як Нідерланди: наприклад, Німеччина - вони наголошували: шлях до самого членства дуже довгий. Потім ще пройдуть роки. Що буде далі? Чого зараз очікувати? Які наступні кроки?
Пятрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту від Литви:
Вы знаете, это связано не только с Украиной. Я хочу обратить внимание, что все кандидаты, а таких есть теперь уже семь или восемь. Страны, Западные Балканы, эти страны влипли в этом периоде. Нет готовности со стороны Евросоюза сказать больше, и решиться на членство, ну и с нижней стороны, я сказал бы - нет такой мотивации и я бы сказал бы даже какая-то сталось чувствуется. Конечно, 15-20 лет быть кандидатом - это, знаете, не само собой. Для Украины очень важно быть полноценным членом внутреннего рынка. То есть экономики, рынка, чтобы все товары, которые соответствуют качественным стандартам, и другим требованиям они бы поставлялись и продавались на европейском рынке, который является поверьте мне, самым важным фактором преобразования в стране.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Але на скільки я розумію, ми вже до цього йшли - у нас була Зона вільної торгівлі - це одна із частин цієї Угоди про Асоціацію, ми адаптовували, прирівнювали, змінювали закони.
Пятрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту від Литви:
Но внутренний рынок Евросоюза - это не только свободное продвижение товаров, это и возможность работать. Украинцы должны иметь это право. Потому что компетентность рабочей силы на украинском рабочем рынке для меня не представляет даже вопросов.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Але це можливо лише після приєднання до ЄС, чи це один із кроків до?
Пятрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту від Литви:
Я думаю, что этого добиться надо чем скорее, тем лучше. До полноценного членства. Это и свободное движение капитала и услуг.
Це нормальна практика?
Это нормальная практика. И по-моему это главная задача, которой надо достичь. Приведу пример Литвы. Знаете, все говорят - да. Членство в Евросоюзе хорошо, потому что менее развитые страны, а Литва является такой, потому что мы еще не достигли 100% от среднего уровня - Испания 100-120, Литва - 80%. Но 20 лет назад мы начали с 50%. За 20 лет мы прибавали 30% от среднего, потому что в Литве был экономический рост. За счет чего? Есть два основные факторы - это финансовая подмога. Бюджет Литвы получает в четыре раза больше, чем платит взносы в евробюджет и это один из основополагательных принципов существования Евросоюза. Но второй фактор - это быть во внутреннем рынке. И если посмотреть на эти факторы, то одна треть это финансовая помощь, а две третьи - это именно торговля и свободное передвижение. Людей, товаров, капитала и так далее. Вот почему я и говорю, что Украине надо нацеливаться, во-первых, на это, а потом уже политически мы оформим ваше членство и я думаю, увидев так мотивированных украинцев, работающих в Евросоюзе, Украину попросят вступить в Евросоюз, а не надо будет стучать в двери Брюсселя.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Ну от мене особисто у цій ситуації турбує питання відтоку мізків з України. Без сумніву, у нас дуже талановиті і розумні люди, ми велика країна. Як це було з Литвою? Чи не було такого, що найкращі: найталановитіші, найрозумніші поїхали і піднімали економіки не Литви, а Франції, Німеччини, Бельгії.
Пятрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту від Литви:
Знаете, все это основывается на натуральных, фундаментальных социально-экономических принципах. Отток рабочей силы в Литве - он был существенный. Наверно 300 тысяч людей - 10% населения уехало. Но это тоже, если посмотрите на примере Польши - тоже самое. Но я бы не сказал бы, что отток рабочей силы был.. скажем так - профессора, они остались в стране. Более зарабатывающие - они не уехали, которые имели хорошее места. Уехали из тех регионов, где была безработица высокая. Которые видели, что они могут очень скоро перейти на другую работу, не теряя и не нужно каких-то особенных компетенций и так далее.
Олена Абрамович, кореспондентка:
Я так розумію, що українці зараз насправді спробували, частина з них, які втікали від війни, спробували себе на ринку праці. Це перевага в більшості для жінок, звісно. Повертаючись до теми часових рамок. Ви сказали, що серед Західних Балкан не завжди є мотивація. Чи допускаєте ви, що Україна може їх обігнати. Тому що були розмови - привʼязати - одним пакетом і так далі. Що Україна може обігнати ось ці країни, які уже 15 років в черзі стоять із статусом кандидата й отримати членство раніше за них?
Пятрас Ауштрявічус, депутат Європарламенту від Литви:
Я бы не сказал никогда, что нет. Это может так случится, что Украина может подойти к рубежу членства на ряду с другими странами, некоторыми из Западных Балканов. Стандарт для самой Украины должен быть намного выше. Потому что если даже теперь смотреть и сравнивать достигнутый результат, что сделано и за какой срок в Украине и в тех странах, очень часто это в пользу Украины. Это значит, что все можно сделать, когда делаешь. Делаешь до конца и веришь в то, что ты делаешь.
Спасибо большое, дякую.