Пластуни привезли до Миколаєва вифлеємський вогонь миру [ Редагувати ]

А ще до Миколаєва привезли вифлеємський вогонь миру. Ця традиція українських пластунів налічує вже три десятки років. Члени скаутської організації роблять усе аби до Різдва вогонь отримали віряни в усіх куточках країни.

На миколаївському залізничному вокзалі незвично людно. Місцеві скаути зустрічають вогонь миру.

Мы сегодня получили проводниками киевского поезда благодатный огонь.

Австрійські скаути щороку привозять благодатний вогонь з Вифлеєму. В Україну він потрапив через Польщу. А далі вже по країні його розвезла "Укрзалізниця".

Данило, пластун:

По всій країні ми передаємо вогонь добра і миру. Це традиція скаутів, це вогонь, який об'єднує.

Богдан, пластун:

Передається саме щира емоція, яку ми несемо. Вона не завжди осяжна, але коли ти бачиш радість в очах людей, яким ти передаєш цей вогник, то і в самого на душі стає тепліше.

Цьогорічна акція набула нового сенсу. В умовах війни благодатний вогонь напередодні Різдва став символом надії та миру.

Ганна, пластунка:

Психологічно важко. Несеш вогонь миру, коли на вулиці війна. Це дуже складно морально... Буду плакати… Але все одно ми його несемо, тому що віримо в перемогу.

Далі миколаївські пластуни понесуть цей вогник у лікарні, різні заклади та центри переселенців.

Максим, пластун:

Цей вогонь зігріває душу, бо це вогонь миру. Хочеться людям мир давать. Я хочу подарувати цей вогонь військовим, бо вони захищають нашу землю, наш Миколаїв. Я дякую їм за це.

Ілона та Оксана чекають на потяг до Києва. Як і інші пасажири, завдяки пластунам тепер вогонь з Вифлеєму вони зможуть запалити й у себе вдома на Святвечір. З головним бажанням - миру та перемоги.

Оксана, пасажирка:

Ми віримо в ЗСУ. Слава Україні! Дуже дякуємо нашим хлопцям за нашу країну. Ми за вас постійно молимося. Хочемо, щоб ви всі повернулися додому.

Ілона, пасажирка:

Кожному потрібне в цей час світло. Але, на жаль, його нема. Цей вогонь спасає зараз всіх людей.

Крім того, всі охочі зможуть запалити свої лампадки. На миколаївському залізничному вокзалі для вифлеємського вогню облаштували спеціальний куток.

Ганна Панченко, начальниця Миколаївського залізничного вокзалу:

Мы принимаем этот огонь, и люди нашего города могут подойти и зажечь свечу от этого благодатнго огня. Для этого мы подготовили такое местечко. В этом году не так пафосно, но постарались, чтобы было уютно.