Загарбники продовжують руйнувати житлові будинки та вбивати людей в Ізюмському районі [ Редагувати ]

Звільнені міста й села Харківщини, особливо прикордонні з росією, чи не щодня страждають від ворожих ударів. Загарбники продовжують руйнувати житлові будинки та вбивати людей. Наш наступний матеріал, створений спільно з кореспондентами Військового телебачення, з Ізюмського району. Який вигляд зараз мають Ізюм та села навкруги?

Ці кадри, зроблені з висоти пташиного польоту, викликають біль і відчай. Такі сліди залишив по собі "русский мір" у багатьох населених пунктах Ізюмського району на Харківщині.

У селі Кам'янка до війни проживало більш як тисяча людей. Нині немає жодного вцілілого будинку. Окупанти залишили від села суцільну руїну.

Олександр Соловій, кореспондент Військового телебачення України:

Ми зараз на найвищій точці міста Ізюм. І коли ти вживу дивишся, а не на карті, на всю цю територію, розумієш, яку важливу і складну роботу роблять ЗСУ по звільненню нашої території.

А це вже Ізюм. Подивіться на центр міста, такий він тепер.

Богдан, військовослужбовець Збройних сил України:

Безпосередньо по місту Ізюм найперші були саме авіаційні удари. Вони були, якщо не помиляюся, другого березня. Тоді були перші скинуті бомби. Були по центру міста, по нафтобазі. Але вони не влучили у нафтобазу, вони влучили у житловий будинок.

Наші захисники розповідають - росіяни бомбардували Ізюм чи не найбільше! Обстрілювали навіть тоді, коли місто було під їхнім контролем.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Спорить не буду, Маріуполь - місто розбите. Але за статистикою найбільше ракет прилетіло саме по місту Ізюм. Місто побите. Ми як проїжджали Барвінкове, коли батальйон рухався через Балаклію, Савинці, видно, що вони набагато більше вціліли. А тут є цілі багатоповерхівки спалені. Навіть самі люди розповідали - коли росіяни були в Ізюмі, вони спеціально обстрілювали Ізюм, казали, що це обстрілює ЗСУ.

Володимир - місцевий. У перші ж дні війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. До повномасштабного вторгнення займався фермерством.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

До війни я розводив. Різав свиней на м'ясо. - В принципі роботу продовжили в тому ж напрямку. - Знаєте, порося - це доволі охайна тварина, яка гадить в одному куточку. Росіяни гадять навкруги себе.

Попри значні руйнування, життя на визволених територіях потроху відновлюється. Вже наступної весни місцеві фермери мають намір засівати поля навколо спалених сіл - каже Олександр. Теж місцевий фермер, а сьогодні - захисник України.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Фермери, ті, що я знаю, вони вже повернулися назад, починають поля обробляти. От Кам'янка село - постраждало. Там фермери, їх майже немає. Ні техніки, нічого. Але вони вже тут, настроєні… Головне зараз вигнати ворога, і будемо обробляти, будемо сіяти.

Росія завдає Україні колосальних збитків. Але навіть ті люди, чиї будинки знищила армія країни-агресора, вірять - колись ми все відбудуємо, і росія неодмінно заплатить за цю війну!