Чого чекати цієї зими на українському фронті: думки американських генералів [ Редагувати ]
"Бойові дії на українському фронті зараз на критично важливому етапі". Це слова президента Байдена, які він сказав, коли виділяв Україні черговий транш військової допомоги. До речі, найбільший за всі місяці війни. І це свідчить, що ця зима є важливою; що саме вона багато в чому визначає, як далі підуть справи на фронті.
Але що саме мається на увазі? Чого чекати? Нового наступу росії, на вірогідність якого натякнули у Пентагоні? Чи першим буде український прорив, про можливість якого так багато пише західна преса? Тим більше, що і нова зброя є… Генерал Брідлав занепокоєний можливим посиленням активності росіян і пропонує терміново скасувати негласну заборону завдавати удари по російській території високоточною американською зброєю.
Філіп Брідлав, генерал, верховний головнокомандувач союзних силх США та НАТО у Європі (2009-2013):
Вони нарощують присутність у Білорусі, натякаючи, що буде новий фронт і що з'явиться нова загроза Києву із півночі. І що ракетами великої дальності, які Росія розміщує у Білорусі, будуть бити по Україні. І тому нам потрібно провести політичне обговорення на найвищому рівні. І розглянути питання виділення зброї, завдяки якій Україна завдавала б ударів у відповідь. Не масованих - як робить Росія, а високоточних. По російських силах, по російській зброї, по російських ракетних системах дальньої дії, які розташовані на території самої Росії, у Білорусі та Причорномор'ї. Ми повинні дати Україні можливість воювати так само, як воює Росія.
Пропозиція від його колеги, генерала Кларка, - зробити ще один крок, якого Білий дім поки уникав; цього року обов'язково виділити Україні танки.
Уеслі Кларк, генерал, верховний головнокомандувач союзних сил США та НАТО у Європі (1997-2000):
Що Україні зараз потрібно найбільше - так це безпілотники "Світчблейд-600". Прямий захист від масованих атак Росії. А ще - мобілізація ресурсів США, щоб ми могли і надалі постачати і боєприпаси 155-го калібру, і запчастини, і все, що потрібно для наступу.
Так, усі троє американських генералів вважають не просто можливим, а потрібним за цих умов організувати контрнаступ. І генерал Ходжес каже про необхідність просування у бік Криму. Більше того, прогнозує (гучна заява, але оцінки генерала справджуються), що Україна поверне півострів уже до літа цього року.
Бен Ходжес, генерал, командувач сил НАТО в Європі (2012-2014):
Рівно 300 кілометрів по прямій від Одеси до Севастополя. І якби Україна мала всю необхідну зброю, вона вже могла б зробити Крим непридатним для перебування там російських сил, для базування російського флоту в Севастополі, для авіабаз, де іранці допомагають облаштовувати пускові майданчики для своїх безпілотників. Так багато чого, що робить Крим важливим для Росії у військовому плані. І вони вже отримують удари від України - із відстані! Згадайте лише реакцію росіян, коли українці запустили свої морські дрони. Що сталося? Москва терміново передислокувала свій підводний флот. Тож ви можете уявити наслідки, якби Україна могла регулярно застосовувати ударну зброю чи високоточну великої дальності, атакуючи критично важливі російські військові об'єкти в Криму.
Брідлав пропонує, щоб Штати нарешті відмовились від політики, коли Америка не наважувалася на певні кроки, щоб "не провокувати Росію" і не викликати "ескалацію". Та у Москви більше немає козирів для ескалації.
Бен Ходжес, генерал, командувач сил НАТО в Європі (2012-2014):
Цей перебільшений страх, що Росія може якимось магічним чином вигадати щось нове для ескалації… І ми самісебе стримували: сперечалися - чи давати Джевеліни? Чи давати Стінгери. Святе пекло! Ми зараз уже надаємо "Петріоти"!!! І Росія жодного разу не пішла на ескалацію, тому що їй нема чого ескалувати, крім загрози застосування ядерної зброї.
І в їхніх же інтересах її ніколи не застосовувати, бо щойно це станеться, для них усе закінчиться. І я думаю, що Кремль і російський генштаб почули Байдена, коли він сказав - будуть катастрофічні наслідки. Тому, вважаю, що ймовірність того, що Росія зможе задіяти ядерну зброю, - дуже-дуже низька!
І навіть якби вони це зробили, це нічого не змінило б на полі бою!
Пріоритетом на цей рік генерал Кларк називає навчання українських військових. Каже, йдеться не лише про прості навички із поводження зі зброєю. Навчати треба складніших речей, як - координації взаємодії різних видів військ із артилерією… Бо Москва у 2023-му воюватиме за іншими правилами:
Уеслі Кларк, генерал, верховний головнокомандувач союзних сил США та НАТО у Європі (1997-2000):
Росіяни змінюють характер ведення війни. Докладають дедалі більше зусиль не для нападу, а для захисту. Тож і характер боїв зміниться. І я чую, як американські офіцери кажуть - треба навчити українців не залежати від використання лише артилерії у таких масштабах. Знаєте, якби вони могли просто координувати вогонь і краще маневрувати, то і стільки боєприпасів, можливо, було б не потрібно.
Я думаю, що ми відстаємо тут на кілька кроків… Ця артилерійська фаза і всі ці укріплення, бетонні дзоти, про які ми читаємо… Вони не полегшують маневрування, вони стримують! А це означає, що Україні потрібна непряма вогнева підтримка - більше вогневої потужності. Літаки, авіаційні бомби, безпілотники. Можливість зосереджувати вогонь із великої відстані на одній точці. Можливість бити по всіх лініях оборони одночасно.
А це означає потребу не лише в артилерії, а й у ракетах іншої дальності на іншої якості.
А головне, що я почув від трьох найдосвідченіших американських воєначальників - це впевненість, що Україна здатна перемогти. Не просто "не програти" чи "вистояти", а саме – перемогти.
Бен Ходжес, генерал, командувач сил НАТО в Європі (2012-2014):
Україна - переможе. Це вже невідворотно. У росіян немає нічого, що може відкинути це назад. Поки ми підтримуємо Україну - вони зберігатимуть цей переможний рух. Це не означає, що жахливі бої закінчаться через лічені місяці чи, що тисячі безневинних людей не загинуть… Я впевнений, що росіяни спробують влаштувати якійсь новий наступ - використовуючи тих мобілізованих, яких вони збираються кинути на смерть без підготовки, обладнання чи навіть бодай якогось командування. Вони збираються це спробувати, але в них нічого немає. І на мій погляд, вони вже не можуть зупинити українську перемогу.