Лише дві країни із тридцяти досі не затвердили вступ Фінляндії та Швеції до НАТО: як просувається процес [ Редагувати ]

Лише дві країни із 30-ти досі не затвердили вступ Фінляндії та Швеції до НАТО. За понад пів року парламенти Угорщини та Туреччини не спромоглися виставити це питання на голосування. І якщо Анкара не приховує своїх умов для схвалення заявки на вступ, то Будапешт затримку пояснює браком часу. 

Як просувається процес - розбиралася наша спеціальна кореспондентка Світлана Чернецька.

Ще минулого травня Швеція та Фінляндія офіційно подали заявку на вступ до НАТО. Ці історично нейтральні країни вирішили долучитися до військового альянсу на тлі війни, яку Росія розв'язала в Україні. Тоді були сподівання, що в НАТО їх приймуть рекордно швидко - вже за місяць. Адже партнерами блоку і Швеція, і Фінляндія стали майже 30 років тому. Жодних змін в їхніх арміях запроваджувати було непотрібно, вони і так працювали за натівськими стандартами.

Ентоні Блінкен, держсекретар США:

Фінляндія та Швеція готові бути союзниками НАТО. Їхні війська служили пліч-о-пліч із силами США та НАТО в Косово, Афганістані, Іраку та Лівії. Обидва є членами програм НАТО "Партнерство заради миру" та "Партнерство розширених можливостей НАТО", тобто, кажучи простою мовою, їхні військові майже безперебійно працюють із силами Альянсу. 

Втім, попри підтримку більшості країн НАТО - за 8 місяців Фінляндія та Швеція так і не стали повноправними членами альянсу. За правилами, їхній вступ мають ратифікувати парламенти усіх 30-ти союзників. 28 - схвальних голосувань вже відбулося. Досі затягують лише дві країни. Угорщина і Туреччина. Анкара висунула цілу низку вимог до Швеції. Бо давно звинувачує її у наданні прихистку людям, пов'язаним із Робочою партією Курдистану. Та десятиліттями веде збройну боротьбу проти турецького уряду, в США та ЄС її вважають терористичною.

Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ Туреччини:

Ще залишається дуже багато важливих кроків, які має зробити Швеція. Якщо ми будемо союзниками НАТО, ми мусимо бачити конкретну співпрацю в боротьбі з тероризмом. Наші перемовини продовжуються у конструктивному шляху. Але, на жаль, нещодавнє рішення щодо відмови в екстрадиції серйозно отруїло цю атмосферу. 

Анкара надіслала Стокгольму цілий список людей, яких вважає терористами і вимагає їхньої видачі. Один із них - політичний емігрант, опозиціонер Бюлент Кенеш, він працював головним редактором турецької газети "Нинішній час". Саме його екстрадицію заблокував Верховний суд Швеції, бо переслідування може бути політично вмотивованим. І уряд країни наполягає - рішення щодо видачі емігрантів не можуть бути політичними, їх ухвалює виключно суд. 

Бюлент Кенеш, турецький журналіст, політичний емігрант:

Я завжди мав 100%-у довіру до шведської судової системи, бо тут діє верховенство права. Проблема не в мені. Проблема не в таких людях, як я, які стали мішенню для режиму Ердогана. Проблема в самому режимі Ердогана, бо він використовує такі інструменти, щоб паралізувати процес вступу Швеції та Фінляндії в НАТО

Ульф Крістерссон, прем'єр-міністр Швеції:

Туреччина підтверджує, що ми виконали наші обіцянки. Але вона також хоче речі, які ми не можемо і не будемо виконувати. Тож зараз рішення за Туреччиною. 

Заради зеленого світла від Анкари Швеція вже відмовилася від ембарго на продаж зброї до Туреччини. І навіть змінила конституцію країни щодо тероризму. В нових законах прописали відповідальність за протиправну діяльність на шведській території, яка може бути небезпечною для інших країн. Але від верховенства права країна не відмовиться. І цю позицію підтримує 79% громадян. Які заради цього готові пожертвувати вступом до НАТО.

Пол Левін, експерт з питань Туреччини:

Я припускаю, що якщо це тягнутиметься ще довше, то єдність, яку ми бачили між Фінляндією та Швецією, почне давати тріщину. Зараз Фінляндія - невинний спостерігач, більшість претензій у Туреччини до Швеції. Тож в якийсь момент Швеції доведеться відпустити Фінляндію. Хоча досі політики та дипломати обох країн були дуже чіткими, що хочуть вступити до НАТО разом. 

Але окрім Туреччини залишається питання щодо Угорщини. Тамтешній парламент досі не знайшов часу ратифікувати вступ скандинавських країн. Жодних причин затримки не надає. Мовляв, депутати надто зайняті іншими більш нагальними питаннями. Але Угорщину давно називають найбільш про-турецькою країною ЄС. А разом вони мають найближчі стосунки з москвою.

Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини:

Щодо Угорщини, то я хочу чітко підкреслити: тут сірої зони немає. Це те, що ми обіцяли Фінляндії та Швеції на час подання заявки до НАТО, і це також актуально сьогодні. Швеція та Фінляндія вирішили приєднатися до НАТО не тому, що так захотіли, а тому що російський президент не залишив їм іншого вибору. 

Угорщина все ж обіцяє провести голосування у найближчі тижні. Але через Туреччину процес ратифікації може затягнутися до літа, а то й довше. 

Керівництво НАТО сподівається, що 2023-ій стане роком розширення альянсу. І вже в липні на черговому самміті союзники привітають нових членів.