Далеко від лінії фронту, але вибухи чують чи не щодня: як розміновують Уманський район [ Редагувати ]

Вони далеко від лінії фронту, але вибухи там місцеві чують чи не щодня. Уманщина буквально усіяна снарядами, які зібрати сапери намагаються вже майже рік. У перший день повномасштабного вторгнення російська авіація поцілила в тамтешні артсклади. Сталася детонація і як наслідок забруднені небезпечними предметами зараз 36 тисяч гектарів. Станіслав Кухарчук бачив наслідки і роботи рятувальників. Його репортаж - далі.

Станіслав Кухарчук – кореспондент:

Уманський район! Хоча активних бойових дій тут і не було, але навколишнім селам теж дісталось. У день вторгнення, 24 лютого, російська авіація нанесла удар по одному зі складів і після потужної детонації боєприпаси з них розлетілись в радіусі 30 кілометрів.

Майже через рік про той вибух нагадують посічені дерева, та розбиті приміщення. Вибухова хвиля була такої потужності, що наробила лиха за декілька кілометрів від епіцентру. Найбільше руйнувань було в селі Паланка, сюди долітали боєприпаси з атакованого складу.

Вчитель місцевого ліцею Таміла Славінська показує сліди свіжого ремонту на стінах навчального закладу. Його після нищівного удару вибухової хвилі, змогли завершти лише місяць тому. Самого вибуху жінка не чула, адже живе в Умані, та його наслідки - приголомшують. 

Таміла Славінська - вчителька ліцею:

Ви знаєте, ми не те, що оговтуємось, нам на стільки боляче, сумно …і для наших дітей. Ми практично вже рік в онлайні. Ви знаєте, я зараз говорю і мені важко.

Такі вибухи на Уманщині лунають і до тепер. Так сапери ДСНС знищують боєприпаси, які розкидало під час детонації складів. Розміновувати територію рятувальники почали ще 24 лютого. І за цей час на полях, в лісосмугах та селах зібрали більше 36-ти тисяч одиниць смертоносного металу. Роботи з розмінування території зупинялись лише в період заморозків, а зараз знову відновились.

Сергій Сиваченко - головний фахівець відділу реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС в Черкаській обл.:

Загальна площа забруднення у нас була понад 32 тисячі гектар - це загальна площа. З них ми обстежили вже понад 26 тисяч - в нас залишається близько 6 тисяч гектар.

Сантиметр за сантиметром Олександр обстежує свій квадрат металошукачем, а згодом і щупом. Населені пункти та навколишні поля сапери вже очистили, тепер працюють в посадках. Тут робота вкрай складна, адже снаряди та ракети від РСЗО ще восени рясно засипало листям… тож рухатись рятувальникам доводиться немов по мінному полю.

Олександр Нестеренко - водій-сапер відділення піротехнічних робіт ГУ ДСНС в Черкаській обл.:

Не міни, не міни, но є такі дрібні деталі, які скажімо так на око не побачиш. Ну снаряди, на скільки я зрозумів, то глибоко позаходили в землю? Ну процентів 60 так.

Знайдені уламки боєприпасів сортують на місці - неспрацьовані бойові частини в один бік, порожнє залізяччя - в інший. Роботи в саперів вдосталь, адже серед сучасного металолому трапляються і справжні раритети. Тутешня земля ще приховує чимало сюрпризів із Другої світової.

Поки на вулиці тепло, сапери поспішають очистити чим більше території. Бо коли знову вдарять морози, роботи з розмінування знову зупинять - мерзла земля не дозволятиме безпечно вилучати боєприпаси.