Прифронтові міста Донеччини не знають жодного спокійного дня: яка ситуація у Бахмуті [ Редагувати ]
Прифронтові міста на Донеччині давно уже не знають жодного спокійного дня. Їх російські окупанти обстрілюють цілодобово. Традиційно, найбільш складна ситуація біля Бахмута. І саме звідти повернулася наша знімальна група. Ігор Левенок та Богдан Савруцький бачили, як наші артилеристи відбивають атаки ворога. Їхній репортаж - далі.
Ігор Левенок, кореспондент:
Бахмутський напрямок. Зараз ми перебуваємо на позиціях нашої артилерії. Роботи у хлопців тут не мало. Ворог постійно суне і атакує. І кожних… Кожних десять-п'ятнадцять хвилин хлопці отримують нові координати цілей.
Цю непросту ділянку фронту утримують бійці бригади швидкого реагування Нацгвардії. Працює розрахунок гаубиці Д-30. Зброя - не нова. Радянська. Снаряди від західних країн-союзників. Бійці працюють активно і окупанти це відчувають.
Олександр, артилерист бригади швидкого реагування НГУ:
Цілі бувають різні. Буває і піхота, буває, ми ганяємо танчики. У нас Д-30, вона ж і призначена для того, аби ганяти. Інколи буває попадаються такі цілі на враження, наприклад мінометка…
Лунає щільна канонада. Відбуваються артилерійські дуелі. Хоча сьогоднішня ясна погода не дуже сприяє роботі артилеристів, бо самі розумієте, чисте небо і звідти абсолютно все видно.
Хлопці працюють дуже швидко і злагоджено. Часу на все обмаль, тому що ворог також проводить аеророзвідку. Треба швидко відстрілятися і швидко зайняти місце в укриттях.
Олег, командир обслуги гармати Д-30:
На даний момент ми відпрацьовуємо в день по три-пʼять цілей. Кількість вогневих засобів залучаємо, це залежить від наявності БК. Є проблеми із цим? Нє, БК вроде достатньо дають.
Хлопці працюють на результат, і він є. Побачити, як горять ворожі танки і як лягають в українську землю окупанти, для артилеристів найбільша вдача. Ось як це відбувається. Це відео роботи саме цієї гаубиці.
Олександр, артилерист бригади швидкого реагування Нацгвардії:
Почути, що нам дякують, що ми відпрацювали добре і коли нам показують відео, то це взагалі. Коли ти працюєш і не бачиш результату, трішки тяжкувато, ти не розумієш для чого ти все це робиш. А коли показують результат, то це стимулює!
Але результатом і своєї "дівчинки" хлопці більше ніж задоволені. Цілі - вражені, але і ворог не дрімає.
Не минуло й кількох хвилин, як в небі з'являється ворожий ударний безпілотник.
Ланцет, або орлан. Стоімость його дорога, вони більше вишукують самохідні установки західних зразків, палладин, краб або панцер гаубицю. Бо вони далеко стоять і вони не можуть дістати їх своєю артилерією, от і запускають. А по вашій не можуть вдарити. В нашій він може хіба що колесо пробити. Ми колесо нове поставимо і будемо працювати далі.
І артилеристи чекають нових наказів та координат. І всіх українців підбадьорюють відомим висловом. Вогонь запеклих не пече.
Якщо ми не складаємо руки, то щоб і всі вони їх теж не опускали!