Командир танка у 24 роки: як хлопець з Полтавщини отримав найвищу нагороду? [ Редагувати ]
Йому двадцять чотири, він вже командир танка і Герой України. Ігор Левченко сільський хлопець з Полтавщини отримав найвищу нагороду за вчинок, на який би наважився не кожен чоловік. Про героїв серед нас - дивіться у сюжеті Ігоря Левенка.
Він сказав, що я бес, що ніхто б не виліз танка коли прилітало…
Йому двадцять чотири роки, він командир танка і Герой України. Ігор Левченко сільський хлопець з Полтавщини отримав найвищу нагороду за вчинок, на який би наважився не кожен чоловік.
Сергій Дзюба, командир танкової роти:
Коли Ігоря представляли на Героя України, я тоді був присутній, це його сміливість, тоді знищення ворожої піхоти, ну і грубим счетом він перший, хто зайшов на окопи противника, він самий перший був, не піхота як книжка пише, а він і продовжував вести вогонь. Знищив противника з автомата. Танкісту під час бою вилазити з танка не потрібно.
Це сталося на Харківщині, в районі села Гусарівка. Танкісти отримали наказ вибити ворога з укріплених позицій. Під час штурму, окупанти чотири рази влучили у танк Ігоря з протитанкового гранатомета. Через це у нього зник зв'язок із механіком.
Але танк і далі міг продовжувати бій. Ігор виліз із башти на броню і вже звідти продовжував віддавати накази механіку і керувати машиною, водночас відстрілювався з автомата по ворожій піхоті.
Яка відстань була до супротивника? - До посадки було метрів триста-чотириста. - І ви прямо з броні вели вогонь? - Так, от тут стояв і плосував їх.
Сергій Дзюба, командир танкової роти:
Ми вступили в бій з танками супротивника, з піхотою супротивника, з їхніми укріпленнями. По началу досить непогано йшло, досить непогано проривалися, але так вийшло, що мене підбили одразу за першою лінією оборони. Мене підбили в борт танка протитанковою ракетою. Через що я був вимушений залишити машину, бо була загроза підпалу боєкомплекту.
Сергію двадцять один рік, він офіцер і командир танкової роти. Танковим проривом тоді командував він. В бою поранення отримав навідник його машини. Його забрали з поля бою.
Ну після того звісно я повернувся в бій, помінявши свого навідника на іншого і ми пішли далі виконувати завдання.
Танкісти воюють на радянських Т-72. Їх основний недолік, при підбитті машини може здетонувати боєкомплект. Якби не механік Олександр танк ротного могли й не врятувати.
Олександр, механік-водій танка Т-72:
Прошили как раз вот тут где нет динамики. И сильное было задымление. Поступила команда покинуть танк. Ну а перове что мне в голову пришло, что он же управляется. Почему я должен его покидать? А они уже вылезли. А я думаю, да я не вылезу. Ну и задний ход, пошел и отогнал ее назад нафиг. Ну так а чего его оставлять, они нам так тяжело даються. Просим постоянно. Как его оставить.
Та усе ж хлопці сподіваються, що добивати ворога будуть на західних танках. Вони швидші, безпечніші та б'ють на більшу відстань. Ігоря тепер називають танковим асом, хоч до війни він взагалі не знав що таке танки. Служив розвідником. Тож "Леопарда" чи "Абрамса" певен що освоїть.
Ігор Левченко, танкіст, Герой України:
Та освоїти його, я думаю, не дуже важко буде. В танках тих тільки що все по другому написано всі кнопки по-другому стоять. Але ж інтернет і окей гул. Почитать, поучить, попробовать. Офіцери у нас розумні, вони допоможуть.
З радянською справилися із сучасною теж справимося. Нас слава богу в академії навчали добре, тому опанувати інший танк, знаючи базові принципи, цілком реально. - Я закончил, у меня техническое образование, механіку мне пре подавали, так что думаю, что розберусь уж как-то.