Шість пожеж виникло на Миколаївщині за добу: розмова з героями-вогнеборцями [ Редагувати ]
Шість пожеж за добу виникло на Миколаївщині. Частину займань спричинили ворожі обстріли. Проте ситуацію нині не порівняти з тією, що була одразу після повномасштабного вторгнення - кажуть рятувальники. Загонам пожежної охорони доводилося працювати не лише в оточенні полумʼя, а й під вогнем росіян.
Керівниця загону місцевої пожежної охорони Ірина Грачова обговорює з колективом можливості нової пожежної машини.
Нині загін навіть має можливості планувати профілактичні рейди. А з перших днів повномасштабної війни були чи не єдиними, хто боровся з полум'ям у місцевості, де велися активні бойові дії. Пожежники рятували від вогню 6 сіл громади. Часто - ризикуючи життям.
Ірина Грачова - керівниця загону пожежної охорони:
Вот это наш лес. Згорел молодняк. Он заново не восстановится. Были прилеты, бомбили массово. Мы как МПО не успевали. Мы находились, в это время нас продолжали бомбить. И огонь до такой степени распространялся, что даже в кольце огня мы оказывались.
Про ту масштабну пожежу Сергій, який працює рятувальником вже багато років, розповідає: вогонь швидко перекидався на хати поруч.
Сергій – рятувальник:
Это все от температуры леса начало гореть. Поэтому мы быстро сработали. Затушили здесь, потом быстренько здесь. Надо было спасать все. Ну ещё обстрелы в добавок были, сверху все летает взрывается, мы прыгинаемся, все тушим. Вот тут погорели все шланги. У нас все рукава сгорели. Что б вы имели представление, оно так горело, что не успевали те рукава вытянуть именно с огня и они горели. Представьте какая была температура.
І це лише один з фрагментів тієї тривалої боротьби. Доводилося виїжджати просто під ворожі позиції. На цих кадрах загін приборкує вогонь у полі - воно спалахнуло після чергового російського обстрілу.
На жаль, траплялися й такі моменти, коли ти не можеш допомогти. Так , після влучення ракети у житловий будинок одного з працівників рятувальників не пустили. Все через високу небезпеку.
Ірина Грачова - керівниця загону пожежної охорони:
Вот посмотрите, дом одного из наших водителей , второе отделение. Тут были прилеты. И очень сильные прилеты. Дом разрушен. Мы не могли выехать туда на помощь, не только своему сотруднику, но и другим людям, так как тут интенсивно бомбило.
Одного разу рашисти обстріляли загін касетними снарядами. Тоді всі вціліли, але згоріли пожежні автівки
Олександр – рятувальник:
Ну касети, в небі розрив і почали сипатися, хлопці, що були біля машини, коли почули взрив у небі, бах, то у приміщення заскочили. А когда все отгрюкало, вийшли тушить машину. Перша касета попала возле бензобака, метр, пробила бензобака, а втома упала рядом і все зажегся бензин. Півтори мінути - і машини немає.
За відвагу та героїзм керівництво країни визначило загін місцевої пожежної частини одним із найкращих.
Денис – рятувальник:
Я відчуваю, що це моя справа, чесно кажучи. Мрія в мене просто не забирати життя, а зберігати його. Я хочу наблизити трошки перемогу, допомагаючи людям, просто вносити свій вклад в цю перемогу, тому що рятувальники, пожежники, як кажуть, це люди без зброї.
А керівниця пожежників отримала звання "Герой - рятувальник року".