Кропивницькі комунальники приїхали на допомогу колегам з Донеччини та Миколаївщини, аби повернути воду і газ [ Редагувати ]

Після розмінування визволених від російського загарбника територій України  там починають працювати комунальники. Фахівці з усієї України їздять у відрядження, щоб повернути людям такі необхідні світло та газ. На допомогу колегам з Донеччини та Миколаївщини прийшли фахівці з Кропивницького.

Що найбільше вразило у визволених містах і селах? Та чи страшно було працювати під обстрілами? Розповіли нашій Олені Бринзі.

Прильоти, обстріли, вибухи - стерті міста, знищені комунікації. Та щойно з окупованих міст вибивають росіян, українці беруться за відновлення....

Микола Маркітан, електрогазозварювальник:

Я Маркітан Микола Миколайович, мені 50 років і я відновлював газопостачання в місті Лиман. 

На Донеччину Микола їздив у грудні.

Микола Маркітан, електрогазозварювальник:

Нема города, криш немає, розбите все геть, вщент, праці там прикласти треба дуже багато, прилітає кожен день,щось то там взірвиться, то ноччю, то дньом, ми востановили газопровод - прилетіло - розбило його - знов приїхали відновлювати, великого страху нема, це моя робота і я повинен її виконувати.

У відрядження комунальник вирушив ось на цьому робочому бусі разом з водієм - допомагали колегам з Лиману. 

Микола Маркітан, електрогазозварювальник:

У нас кисневий балон, ацетиленовий балон, болгарки, перфоратори, брали із собою генератор, бо проблеми зі світлом, ацетиленом багато не наріжеш.

У Лимані жити довелося в "Пункті незламності", працювали лише вдень. Бувало, й під звуки вибухів, однак роботи не припиняли.

Микола Маркітан, електрогазозварювальник:

Людей жалко, які там зараз живуть, на копичках їсти готовлять, без світла, майже без зв'язку, це страшно. Було в пару кілометрах от нас прилітало, їздили дивиться, воронка була глибиною метрів три, сім в обйомі, здорова, люди гибли, дньом було вдарило. Не дивлячись на те, що і стріляє, і прилітає всі працюють, всі відновлюють.

Допомагати колегам з Донеччини їздив і Віктор. 

Віктор Решетник, електрогазозварювальник:

Мене звати Решетник Віктор, я працюю електрогазозварювальником, мені 55 років.

Латати труби, відʼєднувати подачу газу від пошкоджених будинків та прокладати нові комунікації - все це робили з ризиком для життя. 

Віктор Решетник, електрогазозварювальник:

Саме страшне, це було коли ми приїхали зі Слов'янська в село Богородичне, ні одної цілої будівлі там не було, геть було знищено повністю, як було двоповерхові будинки гарні, красиві, місце таке, природа і це все було зруйноване рускім миром, цими орками.

На відновлення газопостачання на Донеччині чекали усі жителі.

Віктор Решетник, електрогазозварювальник:

Ми їхали і на кожному блокпості нацгвардійці, поліцейські питали: хлопці, коли буде газ, коли буде газ. Ну кажу:як скоріш будем стараться все зробить. Це було і в Дружківці, і на всіх блокпостах. Я хочу передати бойовий привіт нашим воякам, нашим хлопцям, які захищають нашу Україну.

Так само, як на відновлення газу на Донеччині, у Миколаєві чекали на воду. 

Олександр Кушнір, водій комунальної служби:

Я Кушнір Олександр Миколайович, працюю у водоканалі, працюю на водовозкє.

Ще навесні Олександр вирушив на допомогу миколаївським колегам. Тоді через окупацію Херсонщини пошкоджений водогін неможливо було відремонтувати. 

Олександр Кушнір, водій комунальної служби:

За містом постійно доносились вибухи, а в самом Миколаєві кожен вечір прилітало в саме місто. Виконували роботу, люди без води сиділи, то вибухало, все розуміли, що надо.

Валентина Давидчук, директорка КП "Дніпро-Кіровоград":

А хто ж, як не комунальники допоможуть, звичайно, возили воду і хлопці, дякуючи людям, надали цю допомогу і не оставили будем говорити людей в біді.

Андрій Бондаренко, водій комунального підприємства:

Мене звати Бондаренко Андрій Михайлович, мені повних 40 років, я працюю на Дніпро-Кіровоград водоканалі, водійом АТЦ.

Андрій у Миколаєві розвозив воду. Розповідає: найбільше шкода було літніх людей.

Андрій Бондаренко, водій комунального підприємства:

Пенсіонери не могли собі набрати даже бутилку 5-літрову води, ну ми правда допомагали, розливали воду, за день настоїшся, спина не видержувала. Жутко було, страшно, потом як заїхали в Миколаїв побачили: техніка згорена, спалена.

Кропивницькі комунальники готові працювати під обстрілами і їхати в усі звільнені міста. Головне, що українські воїни вибили з них окупантів.