Адаптуватися до викликів воєнного часу: як працюють українські підприємства та які труднощі долають [ Редагувати ]
Більш ніж півмільйона підприємств попри війну працювали в Україні протягом минулого року. Про це повідомляє Державна служба статистики. Але лише 40% українського бізнесу продовжує працювати на повну потужність.
Багатьом підприємцям довелося шукати безпечніших міст для роботи, комусь - скоротити виробництво, іншим - затягнути паски. Додалися ще перебої з електрикою. Але все можна подолати - доводять виробники та реалізатори. Олена Логінова - продовжить тему.
Завдання із "зірочкою" для підприємців - адаптуватися до викликів воєнного часу. Як вижити за зниження попиту, низького доходу та ще й в умовах блекаутів. На виробництві української косметики для волосся вихід знайшли.
Олена Логінова, кореспондентка:
На виробництві пристосувались до відключень електроенергії. Коли світла немає, тут переходять на ті процеси, які можна зробити вручну.
Антон Крамаренко перевіз свій бізнес із Запоріжжя.
Антон Крамаренко, директор компанії з виробництва косметики:
Ми зробили документ, у якому вказали, що ми будемо робити коли немає світла і що ми будемо робити коли є світло.
Антон каже: рятує те, що до ракетних ударів росіян по українській енергоструктурі встигли виготовити достатньо партій косметики. Тож поки є запас. А генератор - не купували.
Антон Крамаренко, директор компанії з виробництва косметики:
Якщо купувати генератор, нам треба він, дуже мощний нам не підійде. 3-4 Квт, щоб запустити виробництво, а 12-15 Квт коштує дуже дорого. Це теж дуже відобразиться на собівартості нашого продукту і я вважаю, що це буде значний удар по нашому бізнесу.
Стали меншими і обʼєми виробництва, і можливості реалізації готової продукції.
Антон Крамаренко, директор компанії з виробництва косметики:
А якщо ми кажемо про офлайнові продажі, то звісно, блекаути на них дуже сильно вплинули. У нас є клієнти на Західній Україні, які теж не працювали по декілька тижнів, бо немає світла.
Оксана Миронько, керівниця департаменту комунікації Європейської Бізнес Асоціації України:
Маленькі магазинчики - це відповідно маленькі підприємці, у яких запасів міцності може бути не так багато. І відповідно таким малим мікробізнесам потрібні оборотні кошти для того, щоб вони могли працювати. Виплачувати зарплати своїм працівникам, виплачувати податки, комунальні послуги, оренди.
Олена Логінова, кореспондентка:
Ми з вами на одному з найбільших в Україні книжкових ринків. Одразу видно, що деякі торгові точки взагалі зачинені. Тим не менш, ринок продовжує працювати навіть в умовах відключень електрики.
Відвідувачі підходять до торгових точок - обирають книжки. Але покупців нині значно менше, ніж до повномашстабної війни, кажуть реалізатори.
Павло, продавець:
Покупателей стало меньше понятно, многие выехали. По-большому счету выживаем, оренду платим...
Та й відключення світла заважають торгівлі, додає Анатолій, який продає українські книжки. Бо що побачиш, коли темно?
Анатолій, продавець:
Якщо чоловік приходить, йому треба щось подивитися, почитати декілька строчок анотації якусь до книжки, то вже коли темно, зробити цього неможливо. Ну і мені не досить зручно, якщо темно. Чекаємо на збільшення світлового дня.
На запитання, як змінилися прибутки, Анатолій відповідає: знизилися десь у половину. Тож тепер і нового товару від виробника закуповує менше.
Анатолій, продавець:
Ціни виросли... на книжки теж виросли і тому, щоб закупати книжки, треба багато грошей. У мене саме менше стало, але був запас деякий тих книжок, які були ще до війни.
Допродує запаси і Сергій. У нього - точка з продажу розхідних матеріалів і комплектуючих до оргтехніки та компютерів.
Сергій, продавець:
Десь в половину зменшились продажі, а сервіс, ремонт, роботи з налаштування. Його майже немає зовсім. З початком війни всі фірми, які давали на реалізацію, прекратили давати на реалізацію. Тільки можна купити за живі гроші. Менше стали замовляти і даже відмовлятися від деяких позицій товарів.
Падіння платоспроможності, відʼїзд потенційних покупців закордон, проблеми зі світлом, зростання цін... Вижити дрібним підприємцям-реалізаторам за таких умов складно, кажуть експерти.
Сергій Доротич, Голова Союзу захисту підприємництва:
Фактично кожен другий підприємець згорнув свою діляьність. Багато хто ще залишається зареєстрований, але 50 % підприємців ми можемо сміливо говорити, що не ведуть свою діяльність на сьогодні.
Оксана Миронько, керівниця департаменту комунікації Європейської Бізнес Асоціації України:
33% мікробізнесу нам сказали про втрати - до 10 тисяч доларів. 23 % опитаних компаній сказали про втрати від 10 до 50 тисяч доларів . 15% компаній зазначили про втрати до 100 тисяч доларів. І 14% мікробізнесів сказали про втрати більше 100 тисяч доларів.
Пристосовуються - хто як може. Пані Світлана продає декоративні вироби з кераміки, які виготовляє підприємство на Київщині.
Світлана, продавець:
Мы выживаем на мелком изделии. То есть сделано такое изделие, которое могут покупать и студенты, и взрослые люди, и на этом делаем оборот. У нас сейчас очень сильно пользуется спросом гербы.
Покупцеві важливо роздивитися товар, тож за відключень електрики, переходять на альтернативне живлення.
За счет аккумулятора. Аккумулятор для машины. Вот все, и у нас условия для работы соблюдены. И люди приходят, люди спрашивают.
Експерти кажуть, мікробізнес ще тримається на плаву, зокрема й завдяки податковим пільгам. Уряд дозволив ФОПАм сплачувати ставку єдиного податку у розмірі 2% від доходу.
Сергій Доротич, Голова Союзу захисту підприємництва:
І це правильна дія. Я взагалі вважаю, що таких підприємців треба звільнити від оподаткування - вони найбільш потерпають. Однак влада зараз виходить з ініціативою поновити сплату ЄСВ саме для таких підприємців, самих найменших самих незахищених.
На час воєнного стану призупинили і проведення документальних перевірок приватних підприємців. Проте вже в липні їх можуть поновити.
