Українки проходять освітні програми у Швейцарії [ Редагувати ]
Території, що забруднені мінами та вибуховими речовинами в Україні, можуть бути завбільшки як Велика Британія - вважає одна з міжнародних організацій із розмінування. Тож наша держава потребуватиме допомоги в очищенні земель. Так само, як і підтримки у відновленні. Адже потрібно буде не лише відбудувати зруйноване росіянами, а й пристосувати до нових реалій післявоєнної України.
Як це зробити навчають у Швейцарії. В освітній програмі беруть участь біженки, які змушені були рятуватись після повномасштабного вторгнення росіян. Курс триватиме майже пів року. Докладніше про це - в матеріалі.
Христина і до цієї програми була студенткою - дівчина опановує міжнародні економічні відносини в одному з українських університетів. Але відмінне знання англійської та бажання працювати для України привело Христину до швейцарського університету.
Христина Масляк, учасниця навчальної програми:
Мене надихає саме мета: відбудова України і я розумію, що молодь є таким головним мотиватором, головним чинником, яка буде відбудовувати Україну, за яку ми зараз боремося.
Усі студентки - вмотивовані. Вікторія до війни була менеджеркою. Розповідає: призвичаївшись до життя у новій країні, почала шукати освітні програми.
Вікторія Кшишневська, учасниця навчальної програми:
Не хочу витрачати час дарма, хочу чомусь навчитися, принести щось назад в Україну. Вбачаю, що це можна буде масштабувати і розгорнути.
Програма розрахована на 30-тьох студентів. Навчання одного коштує 6500 франків. Кошти за українських біженок оплачують спонсори. Їх особисто залучив до допомоги професор Університету прикладних наук Томас Ронер.
Томас Ронер, професор бернського університету прикладних наук:
У нас тут дуже різні жінки. Ми маємо архітекторок, інженерок, яких потребують поселення задля розвитку. Також є фахівці зі сталого розвитку та відновлювальної енергетики. Ми справді хотіли б охопити всю широту горизонту соціальної реконструкції.
Навчання відбуватиметься англійською мовою. Серед викладачів більшість також українки. Одна з них - Олена Тутова. Разом із двома дітьми жінка переїхала до Цюриху торік навесні. Родинний бізнес вони втратили, каже Олена. Адже рашисти окупували ту частину Запорізької області, де жила і працювала жінка.
Олена Тутова, член дослідницької команди університету м. Цюрих:
Понад 12 років я працюю у сфері енергетики та енергоефективності в Україні та є технічним спеціалістом та керівником проєктів технічної допомоги. Я маю великий досвід роботи з європейськими компаніями та донорами. Я буду мати декілька лекцій щодо опалення, кондиціонування та інженерних систем у будівлях, а також все, що стосується відновлювальної енергетики.
Після закінчення навчання студентки отримають сертифікати про підвищення кваліфікації. Натомість від них очікують реальні проєкти, які можна буде впроваджувати в Україні.
Аліна Михайлова, учасниця навчальної програми:
Згодом, коли Україна переможе, ми матимемо можливість реалізувати ці проєкти і на Сході, і на Заході, і на Півдні.
Українки амбіційні, кажуть організатори, та мають велике бажання змінити Україну після перемоги. Їх навчатимуть оцінювати можливості будівництва тимчасових споруд, розумітися на теплозабезпеченні, оцінювати транспортні мережі, класифікувати зруйновані будівлі та ідентифікувати корупційні прояви.
Ірина Венедіктова, посол України у Швейцарії:
Тому що з таким сусідом, який в нас є треба продумувати, що це має бути не просто будівля, а будівля з безпековими вимогами. Це дійсно буде частинка душі, частинка професіоналізму, яка плекалася у Швейцарії, але імплементувалась в Україну.
Щоб навчання українок було максимально ефективним, керівники проєкту потурбувалися не лише про можливість безкоштовно дістатися міста Біль, де відбуватимуться заняття. Але й про няню, яка у цей час наглядатиме за дітьми студенток.
