Загадкове вбивство Владлена Татарського: які версії висувають у європейських та американських ЗМІ [ Редагувати ]

На два місяці за ґрати відправили Дар'ю Трєпову - особу, начебто причетну до вбивства російського пропагандиста Владлена Татарського. Рішення ухвалив Басманний суд Москви. Засідання відбулося в закритому режимі, аби "не порушити недоторканість приватного життя учасників у справі". Сама Трєпова усі звинувачення відкидає. Про вибухівку нічого не знала, лише мала передати статуетку нібито, на прохання знайомих. Тим часом мотиви вбивства Татарського активно обговорює західна преса. І гадає, хто ж за ним стоїть. Які версії висувають у європейських та американських ЗМІ, вивчала наша спеціальна кореспондентка Світлана Чернецька.
Кому було вигідно таке показове вбивство військового блогера - намагаються зрозуміти аналітики та коментатори західної преси. Бо загибель публічних осіб у росії - давно не дивина. Але, приміром, низка смертей високопосадовців енергетичних компаній принаймні виглядала як самогубство чи нещасний випадок, найчастіше вони випадали з вікон. А тут - серед білого дня, на очах у десятків людей, у великому місті. Більшість друкованих та телевізійних видань сходяться на тому, що це внутрішні розбірки. Зокрема, таку думку висловили в редакційній статті впливового британського видання Times.
Вбивство радше демонструє розкол у путінських елітах, бруталізацію внутрішньої політики та бандитську ментальність, яка стала переважати у воєнній Росії", - пише видання.
Цитую "перше, що можна запідозрити - це те, що напад організували або внутрішні противники групи "Вагнер", або ті, хто заздрить її впливу в Кремлі.
У статті нагадують, що Татарський пропагував погляди засновника "Вагнера" Пригожина, а вбивство відбулося в кафе, яке йому належало. З версією про політичні розбірки погоджуються аналітики Бібісі. Мовляв, зараз у росії багато злих чоловіків зі зброєю. А на американському CNBC продовжують, що це вбивство серйозно вплине на так званий "патріотичний табір" у росії. Його учасники будуть почуватися вразливими не лише для можливих українських атак, але й перед обличчям російських спецслужб, які не здатні захистити від подібних інцидентів.
Важко відрізнити факти від вигадок, але чи мала росія причини для його вбивства?
Сем Грін, директор програми з демократичної стійкості Центру аналізу європейської політики:
Насправді це залежить від того, що ми маємо на увазі, коли говоримо росія. Бо це не моноліт. Це авторитарна країна, яку дуже серйозно контролює путін, але в реальності там багато конкуруючих інтересів. Татарський доволі критично висловлювався на адресу служб безпеки та військових чиновників, хоча не самого путіна. Але в росії зараз змагання за ресурси, змагання за владу і таке змагання часто стає жорстоким. Отже це дуже можливо, що є люди всередині російської системи, які могли це зробити. Мені значно легше повірити в цю версію, аніж в те, що українські сили змогли досягнути до Санкт-Петеребурга - доволі потужно контрольованого безпекового середовища.
Татарський не мав особливого значення для Києва, кажуть у звіті американського Інституту вивчення війни. Бо його ідеологія та робота не відрізнялася від багатьох інших так званих „воєнкорів". Натомість його вбивство може бути свідченням того, що путін стає менш терпимим до воєнних блогерів. І взагалі може бути попередженням Пригожину. Бо він все частіше критикує мотиви Кремля щодо війни і навіть мітить на президентство. Розглядають у західній пресі і можливість українського сліду. Зокрема, розмірковують, чи виправданою була б атака.
Він був легітимною ціллю, він був офіцером, а також розвідником і пропагандистом водночас. - Але чи не обмежилися би українці операціями на військових об'єктах, а не у кафе у другому за величиною місті росії? - Абсолютно точно. Але це війна, яка мало нагадує війни, які ми бачили раніше. Це гібридна війна. Незважаючи на те, чи власник цього кафе Пригожин, чи ні, його використовували регулярно як точку збірки для російських кіберактивістів, кібервоїнів, які насправді мали мішенями українську інфраструктуру, а також це кафе використовувалось іншими організаціями, які пов'язані з групою "Вагнера". Отже можна посперечатися про те, чи було це кафе виключно цивільним об'єктом.
Сам Пригожин сказав, що сумнівається в українському слідові. А за інформацією британської розвідки, розкол між "Вагнером" та кремлем - цілком реальний. І у росії зараз працюють над створенням нових приватних військових компаній. Щоби мати альтернативу вагнерівцям на війні в Україні. Бо Пригожин стає неконтрольованим для кремля, а використання ПВК стало зручним для москви. Щонайменше тому, що суспільству легше сприймати втрати серед найманців, ніж у регулярній армії.