У Судані точаться запеклі бої: у чому інтерес кремля [ Редагувати ]
Євросоюз і США міркують над евакуацією дипломатичного персоналу із Судану. Так, Пентагон уже розгортає додаткові сили поблизу зони конфлікту. На американській військовій базі у Джибуті приземлився південнокорейський літак призначений для ймовірної евакуації громадян.
Запеклі бої у Судані точаться вже 8 добу поспіль. Офіційно загиблими вважають 413 людей. Поранених більш як три з половиною тисячі. Такі дані ВООЗ. Боротьба загострилася між двома генералами. Один - фактичний президент Судану. А ось іншого вже охрестили суданським пригожиним. До чого тут ПВК "Вагнер", і в чому інтерес кремля у далекій африканській країні? Відповіді шукала Анна Басова.
На 8 день збройних зіткнень із Хартума масово тікають мирні жителі. Внаслідок вуличних боїв столиця практично повністю знеструмлена, водопостачання також немає. Більшість людей їдуть у невідомість.
Ясміне, жителька Хартума:
Нам сказали виїжджати всім, хто має можливість. Ми не можемо просто сидіти й чекати, коли це все владнається, життя немає.
Мохамед, житель Хартума:
Бої тривають постійно. Сьогодні на моїх очах загинули люди. Вони працювали біля Нілу, їх посікло осколками.
За лічені дні Хартум зі столичної агломерації перетворився на місто-привид.
Замість звичної буденної метушні нині на вулицях - лише військові БТРи.
Над містом постійно висить густий чорний дим.
Найтривожніша ситуація - у місцевій медичній системі. Через постійні обстріли пацієнти не можуть дістатися лікарень, а для лікування поранених не вистачає ані персоналу, ані навіть ліжок. Лікарі попереджають: без чистої води та електрики шпиталі не зможуть працювати.
Ахмед аль-Мандхарі, регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я:
16 лікарень по всій країні, із них 9 у столиці, повністю припинили роботу через бойові дії. Ще у стількох же вийшло з ладу обладнання, а запаси медикаментів і крові добігають кінця.
З локального конфлікт уже поступово переростає у міжнародний. У перші дні збройних зіткнень невідомі напали на посла ЄС у Судані Ейдана О'Хару в його власній резиденції. Потому стало відомо про щонайменше трьох загиблих працівників Всесвітньої продовольчої програми. Днями під обстріл потрапив американський дипломатичний конвой.
Ентоні Блінкен, Держсекретар США:
Я підтверджую, що на наших дипломатів напали. На щастя, всі люди цілі й неушкоджені. Але це зухвалий крок, безвідповідальний і, звісно, надзвичайно небезпечний.
Історія протистоянь у Судані не нова. Країну почало лихоманити у 2019, коли від влади усунули президента Омара аль-Башира. Біля керма той просидів майже 30 років.
Управління перебрало на себе військове керівництво. Та менш як за три роки, восени 2021, стався другий путч, після якого Судан постійно ділять між собою двійко генералів. Легітимний президент - Абдель Фаттах аль-Бурхан, який де-факто контролює уряд і Збройні сили.
Абдель Фаттах аль-Бурхан, керівник військового уряду Судану:
Шлях мученика - це наше право і наш обов'язок. Щойно ми вбралися у форму кольору хакі, вороття немає. Ми не боїмося смерті.
Разом із ним править Хамдан Дагло, відомий під позивним "Хаметді" - командувач воєнізованих Сил швидкого реагування.
Торік незадовго до повномасштабного вторгнення він прилітав до москви. А згодом публічно підтримав російську агресію проти України.
Сили швидкого реагування контролюють золоті копальні. Допомагають їм у цьому "вагнерівці". Їх за останніми підрахунками в країні кілька тисяч, і всі зайняті в охороні покладів золота. За поставки зброї та бійців їхній керівник, Євген Пригожин, вивозить з Африки золото. Лише за останній рік у росії приземлилися 16 літаків із Судану.
Сергій Лавров, міністр закордонних справ росії - країни-агресора:
Наші приватні військові компанії працюють в Африці на основі прямих запитів відповідних урядів. Це сприяє нормалізації ситуації як у кожній країні, так і в регіоні загалом.
Та вочевидь, руській мир набрид і африканцям. Саме бажанням власноруч контролювати дорогоцінні поклади й пояснюють нинішнє загострення. Офіційний президент, генерал аль-Бурхан, волів узяти під контроль воєнізовані угруповання "Хаметді". Й наполягав: до 2024 року всі сто тисяч бійців мають увійти до збройних сил Судану. Той вочевидь не погодився. З чиєї ж рушниці пролунав перший постріл, достеменно невідомо й досі.