Екологічні зміни на "Хортиці": які наслідки підриву Каховської ГЕС [ Редагувати ]
Обміління водойм та загибель чималої кількості водних рослин і тварин - такі наслідки підриву Каховської ГЕС для Запорізької області. Після теракту, вчиненого росіянами, у деяких громадах з'явились проблеми із водою. Збитків на понад півтора мільярда гривень завдано Національному заповіднику "Хортиця". Більше про масштаби трагедії та екологічні зміни, які виникли внаслідок знищення водосховища, дивіться у сюжеті.
Щойно на вулицях прифронтової Малокатеринівки з'являється водовоз, жителі селища якнайшвидше біжать поповнити запаси води. Люди розповідають, проблеми з водою тут були й раніше. Особливо влітку, коли починається полив городів. Втім, після підриву греблі Каховської ГЕС та знищення водосховища, ситуація стала ще гіршою.
Любов, жителька Малокатеринівки:
Після Каховки звичайно гірше стало, ну хоть трішки води було, а в цьому році взагалі. Оце набираємо, так і викручуємося, а як ми викручуємося, то привозять знайомі, то так викручуємося, то купуємо теж, з міста привозять нам воду інколи.
Технічної води у селищі немає вже рік, відтоді, як підірвали греблю. А тепер і питна зникає. Пані Любов каже, цих запасів їй разом з чоловіком вистачить на кілька днів.
Любов, жителька Малокатеринівки:
Будем пити, варити, зараз же ж консервація іде, ну, а що там буде уже.
Світлана Бондаренко, діловод старостинського округу:
У нас до цього підриву, ну, от селище було з питною водою і технічною. Інколи хоть вночі була вода, а от зараз декілька днів її нема, ні вдень, ні вночі. Найбільше страждають верхні вулиці у нас.
На вулиці, де живе Марина, вода ще є. Втім, вона руда, і що з нею можна робити - жінка гадки не має.
Марина, жителька Малокатеринівки:
Як тече, так і запасаємо, хотя б там в бочку набираємо, щоб вистоялась, тому що мені навіть страшно свиней годувати, поїть нею.
Після підриву Каховської ГЕС, місцеві водойми, звідки люди брали воду, значно обміліли. А саме водосховище перетворилось на непрохідні хащі.
Олег Бігдан, начальник державної екологічної інспекції Південного округу:
На місці цього лісу, який за моєю спиною, раніше було так зване "Каховське море". Зараз ми бачимо, що тут ліс висотою вище ніж 3 метри.
Про те, що минулого року тут було море, нагадують тільки мушлі під ногами. У перші кілька діб після трагедії, вода відходила зі швидкістю 10 сантиметрів на годину. Масштаби збитків, яких окупанти завдали довкіллю, сягають майже сімдесяти восьми мільярдів гривень. І це лише те, що наразі підраховано, кажуть в держекоінспекції.
Олег Бігдан, начальник державної екологічної інспекції Південного округу:
Майже 1,3 мільярда гривень - це розрахунок збитків за воду, яка була втрачена, яка пішла в Чорне море, прісна вода, десь 1,2 мільярда гривень - це збитки ґрунтам, нанесені забрудненням ґрунтів, ну, і приблизно до 76 мільярдів гривень - це збитки, нанесені заповідному фонду.
Чималої шкоди завдано і національному заповіднику "Хортиця". Раніше ці піщані ділянки суші ховалися у глибинах Дніпра. Тепер вони утворюють вже зовсім інші краєвиди. Загалом на острові оголилося близько двохсот гектарів. Через такі стрімкі зміни багато рослин та тварин загинули.
Світлана Охріменко, заступниця гендиректора Національного заповідника "Хортиця":
Це й рідкісні види рослин, занесені до Зеленої книги України, до Червоної книги України. Молюсків загинули тонни, водної рослинності теж загинули тонни. Максимально було, що рівень води за цей час падав на 5 метрів, у зв'язку з цим змінився гідрологічний режим, особливо це стосується заплавної частини острова "Хортиця".
Внаслідок екоциду, на острові обміліло чимало озер. У Хортицьких плавнях, на місці висушених водойм, теж ростуть кущі та дерева.
Михайло Муленко, в. о. завідувача сектора охорони природи Національного заповідника "Хортиця":
Під цими вербами й тополями вже зростає щонайменше сто видів трав'янистих рослин, мохи, заходять туди тварини й відбувається формування нової екосистеми, яка, по факту, вона найбільш наближена до тої екосистеми, яка існувала до створення водосховища.
Зараз науковці продовжують досліджувати зміни в екосистемі та фіксувати наслідки екоциду. Фахівці кажуть, на вивчення шкоди, завданої довкіллю, через теракт на Каховській ГЕС, підуть роки.
