У Львові попрощалися з лікаркою "Охматдиту" Світланою Лукʼянчик [ Редагувати ]
Ще одна жертва російського ракетного терору. Напередодні померла дитина, яка постраждала від російського удару по лікарні "Охматдит". Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. За його словами, у момент ракетної атаки хлопчик перебував у критичному стані у відділенні реанімації. Потому дитину транспортували до іншої лікарні. Та врятувати маленького пацієнта не вдалося. Нагадаю, внаслідок російського ракетного удару по "Охматдиту", загинуло двоє людей.
Серед них Світлана Лук'янчик - лікарка медзакладу. Під час повітряної тривоги жінка вела в укриття маленьких пацієнтів, які перебували на діалізі, але сама сховатись не встигла. У Львові попрощались зі Світланою. Разом з багатьома іншими, медикині віддали шану і мої колеги.
Рідні, друзі й небайдужі львів'яни прощаються із загиблою внаслідок російського обстрілу київського "Охматдиту" Світланою Лук'янчик. Російська ракета вбила лікарку, коли вона рятувала дітей зі свого відділення. За місяць до смерті Світлані виповнилося 30.
Олександра Печерська, знайома загиблої:
Я завжди в неї питалася: "Свєта, ти в сховищі, ти з дітками в сховищі?" І вона завжди мені відповідала, що "це найважливіше, що я повинна зробити - встигнути діточок сховати в сховище". І от 8-го липня вона встигла сховати діточок, а себе не встигла сховати.
Світлана росла сиротою: у ранньому віці залишилася без батьків. Тож виховувалась в одному з інтернатів Львівщини. Та непросте дитинство не завадило успішно скласти іспити й вступити на бюджет в один з медичних університетів Києва.
Оксана Муравйова, вчителька загиблої:
Світлана - це ж майбутнє було. Вона своєю працею добилася такого рівня, що це не кожна дитина може. Вона ще зі шкільних років була таким стрижнем у класі, до неї тягнулись усі дітки.
Світлана Квак, знайома загиблої:
Світлану Лук'янчик я знала з дитячого будинку. На Різдво, Великдень брали цих діток до себе додому. Світланку маленьку я брала в першому класі. Ще тоді вона відзначалася великою відповідальністю і великою любов'ю до інших дітей.
Після інтернатури Світлана Лук'янчик працювала в "Охматдиті" лікарем-нефрологом. Вона любила своїх маленьких пацієнтів, а без роботи не уявляла життя - кажуть родичі.
Алла Жеребецька, родичка загиблої:
То є катастрофа. Мала так любила тих своїх дітей, ту свою лікарню. У відпуск не ходила, не хотіла, постійно була зайнята. Вона повністю віддавалась тій роботі, повністю. Вирвати до Львова було її неможливо.
Священник зачитує проповідь: "Вона несла в цей світ життя. Окупанти, загарбники несуть в цей світ смерть".
Поховали Світлану Лук'янчик на одному з міських кладовищ поруч з її батьками.
