Національне військове меморіальне кладовище: підводні камені будівництва [ Редагувати ]

Надія Коваленко, жителька села Мархалівка:

Власне ми на одній із перших ділянок, на якій дуже швидко і дуже нищівним чином почали вирізати. Це був молодий ліс. Ось ви бачите за мною, там і досі лежать сосни, вони вже засохли. Чому нищівним способом - це були такі якісь "чорні лісоруби", які заїжджали сюди на моторолерах з мотокосами, не зрозуміло хто це був - ми неодноразово викликали поліцію, щоб встановити їхні особи, чи дійсно вони належать до НВМК.

Лісова зона біля села Мархалівка, це недалеко від Києва. Саме тут, за планами урядовців, планується звести Національне військове меморіальне кладовище. Підготовчі роботи вже почалися. Жителі села кажуть: вони не проти реалізації проєкту. Але до такої ідеї в них чимало запитань.

Щоб ви зрозуміли, ось, наприклад, ось це - не сосна. Ви бачите не сосну, це все чагарники, відповідно до документації нашої державної установи і актів дослідження ділянки. Це чагарники, вам здається, що це дерева.

За проєктом, для побудови цвинтаря доведеться позбутися понад сто тисяч дерев.

Олександр Давиденко, член Національного екологічного центру України:

Цей масив, який позначений як Приірпіння, Чернечий ліс - частина смарагдової мережі, який внесений, ми підписали Конвенцію. А Конвенція означає, що ми підзаконні. А воно виявляється, можна забрати просто 270 гектарів смарагдової мережі й вирубати вщент, щоб зробити, розпланувати під кладовище.

Ділянка для реалізації проєкту не годиться, наголошують місцеві. Тут високий рівень підземних вод. У не посушливий період на території лісу можна побачити, як з'являються озера.

Олександр Давиденко, член Національного екологічного центру України:

Ця картина показує природний рівень ґрунтових вод у найнесприятливіший місяць - серпень. Якщо приблизно прикинути перепад, то це максимум півтора метра від вищих точок, до яких ми щойно ходили, їздили. Тобто невеличка заглибина - і тут так зване болото, про яке говорять і згадують зокрема і військовослужбовці, які не хочуть цієї ситуації, щоб побратимів ховали у такі ґрунти.

У такому місці хоронити загиблих Героїв - великий гріх.

До вивчення території селяни долучили профільних екоекспертів. Спираючись на висновки досліджень, свою позицію щодо екологічних ризиків уже кілька місяців намагаються донести до посадовців.

Вікторія Чеченкова, жителька села Мархалівка:

Вся процедура від початку проєктування і до будівництва максимально спрощена. І коли ми питаємо, чи є якісь ризики екологічного характеру, вони відповідають, що ні. А чому вони кажуть, що ні? Бо жодних досліджень стосовно цього питання не було. Є закон 3505, який скасовує стратегічну екологічну оцінку і оцінку на довкілля. Екологічні оцінки скасували, містобудівні норми, обмеження скасували.

Міністерство у справах ветеранів організувало зустріч, щоби обговорити дискусійні питання щодо зведення кладовища.

Ярослав Старущенко, заступник директора ДУ "Національне військове меморіальне кладовище":

Можете брати будь-яких спеціалістів, будь-яку групу людей, вивчати документацію, в тому числі кошторисну. Тобто всі розрахунки, всі кошториси, всі зведення - відкриті, приходьте, беріть. На руки, на жаль, ми можемо вам дати тільки ту документацію, яка стосується безпосередньо мешканців Мархалівки - ми надали вам розділ оцінки впливу на навколишнє середовище.

Окрім цього, днями у ЗМІ поширилася інформація, ніби у тендері на будівництво задіяна компанія, що належить одному з підсанкційних бізнесменів. Мінветеранів вже направило щодо цього питання листа до СБУ, чекають на відповідь.

Олександр Порхун, в.о. міністра у справах ветеранів України:

Лист до голови Служби безпеки України був направлений, чекаємо відповідь. Я його особисто підписав для того, щоб отримати інформацію, і після його отримання я вийду в комунікацію. Якщо з'являться якісь матеріали, які дійсно підкреслять, що є якийсь вплив підсанкційних компаній, або "російський слід", про який ми сьогодні говоримо, то буде звернення безпосередньо до правоохоронних органів і скоріше за все розгляд скасування тендеру.

Посадовці наголошують: Національне військове меморіальне кладовище почне діяти лише тоді, коли до будівництва не буде жодних претензій з боку будь-яких органів контролю. І поки що зауважень нема.

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті:

Тут ДБР, НАЗК, НАБУ - всі органи, які можуть, я закликаю: стежте. Дякую тим, хто хоче "дабл-чек", 5 разів стежити, будь ласка. Ми всі маємо це робити, бо якщо ми все зробимо правильно - це буде найважливіший і найвеличніший меморіальний об'єкт в історії України. Якщо ми десь "зафакапимося" - це буде факап національного масштабу.

Надія Коваленко, жителька села Мархалівка:

Ще порушені санітарні норми з приводу нахилу в напрямку села. Там порушень дуже багато. І ми про це говоримо, ми про це кричимо. Ми надаємо експертний звіт всім, хто забажає. Ми ходили до Лубінця. Уповноважений з прав людини пообіцяв розібратися з цим питанням.

А отже, дискусії щодо прозорості будівництва та вибору місця для кладовища, вочевидь, триватимуть й надалі.

Тетяна Губарева, жителька села Мархалівка:

Ці кошти можна зараз направити на нашу армію для того, щоб зберегти життя наших військових, якомога скоріше припинити війну.

Іван Тимочко, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ:

Шкода, що сьогодні дуже мало обговорювалося питання вигоди меморіалу для громади, де він буде знаходитися. Тягне за собою масштабні виклики перед розвитком інфраструктури, це і поява нових робочих місць. І меморіал, який буде зареєстрований у громаді, всі податки потім з його експлуатації, обслуговування будуть іти у громаду.

В одному всі сторони погоджуються одностайно: пам'ять про полеглих захисників України неодмінно слід зберегти.