Україна впроваджує програми підтримки фермерів: як отримати допомогу [ Редагувати ]
Чи існує життя корів у селі? Чи залишились вони там? Щороку кількість тих, хто тримає велику рогату худобу, скорочується. Мовляв: дорого, а молоко дешевше в магазині купити. Аби заохочувати людей все ж тримати корів у господарстві, держава впроваджує програми підтримки. Зокрема тих, хто займається сімейним фермерським господарством. Як це працює? Скільки коштує утримувати "рогату" - репортаж Ірини Васюри з Черкащини.
Ось так корови чемно шикуються перед доїнням. Уважно розглядають усе навколо і чекають на свою господиню.
Пані Валентина веде кожну з корів на її місце. А їх у цьому домашньому господарстві аж вісім.
Вигнати, загнати, тирси наносити.
І це лише підготовка до доїння. Для нього вже більше як десять років жінка використовує апарати - це трохи заощаджує час. Адже порання біля худоби потребує багато зусиль з ранку до ночі й щодня. Таку працю витримає не кожен.
Валентина Хилобока, власниця корів:
Оце ще наше покоління тримає стрій і тягне цю лямку. По нашій вулиці 80 голів було, щас осталось 30, це ніщо порівняно з тим, що було в селі - там череда, там, на нашій вулиці оце ще осталось.
За підтримку і першого помічника пані Валентині - чоловік Володимир.
Одній корові на день необхідний тюк сіна. Тож, аби зробити запаси на зиму для всього поголів'я рогатої худоби, сім'я заготовила вже майже півтори тисячі таких тюків.
Володимир Хилобокий, власник корів:
Дуже великий процес заготівлі кормів на зиму. Сіно - це дуже кропітка робота, треба скосить, добре, що щас воно механізовано коситься, заговляємо, треба багато.
Свою продукцію родина Хилобоких реалізує самотужки в селі. Інакше, розповідають, було б не вигідно. А оскільки корів їхня родина тримає вже понад 30 років, то подружжя має постійних покупців серед односельців.
Валентина Хилобока, власниця корів:
Коштом того, що є у селі збут. Це молоко, кисломолочний сир, сметанка, ряжанка під замовлення, масло, то коштом цього в нас іде і цінова політика і ми живемо. А якби приймала машина, я кажу, сто процентів ніхто б їх не держав.
Великої рогатої худоби нині менше як сотня голів. І це на майже 4 тисячі дворів, кажуть у сільській раді. Дехто ще тримає овець та кіз. Та все ж таки кількість охочих розвивати тваринництво вдома щороку скорочується.
Ірина Грищенко, заступник сільського голови села Білозір'я:
Кожна родина тримає для себе на продаж, зараз держава підтримує цих господарників, бо без підтримки вони просто не виживуть. Це треба мати і корм, щоб утримувати, і праця влітку, заготівля сіна, це тяжка праця.
Щоби підтримати фермерів-тваринників, держава цьогоріч передбачила фінансування у розмірі сім тисяч гривень за корову. Це стосується лише господарів, які тримають від трьох до ста голів худоби. Для заохочення тих, хто лише планує створити мініферму, прийняли ще й додаткову програму.
Роман Косенко, керівник обласного департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА:
З обласного бюджету для сімейних фермерських господарств, це програма підтримки передбачає на кожну корову фінансову допомогу і відшкодування вартості доїльного апарату вітчизняного виробництва.
Аби отримати таку допомогу, варто звернутися до обласного департаменту агропромислового розвитку. А в установі нагадують: щоби одержати підтримку - худобу слід внести до державного реєстру тварин.
