Верховна Рада змінила тести для кандидатів у судді: нові правила кваліфікації [ Редагувати ]
Суддівські іспити. Днями в деяких ЗМІ та соцмережах поширилася інформація про начебто черговий скандал. Мовляв, Верховна Рада скасувала для суддів Апеляційних судів та Вищого антикорупційного IQ-тести та екзамен на знання історії української державності. Чи не знизять такі дії якість нашого суддівського корпусу? Чи не порушуємо ми таким чином вимоги міжнародних партнерів? Такі побоювання висловлювали численні критики. Отже, наша Олена Логінова намагалася розібратися: що це за тести? Чому їх вирішили скасувати? І хто від цього виграє?
Невже, щоб стати українським суддею, вже не потрібно проходити IQ-тест та знання з історії української державності? Хіба служителям Феміди це не потрібно? І яка взагалі тепер буде кваліфікація в наших суддів? Такі коментарі і дискусії останнім часом широко обговорювали громадськість та експерти. Мовляв, Верховна Рада хоче скасувати такі обов'язкові тести. Та ще й для кого - для претендентів на посади в Апеляційних та Вищому антикорупційному судах!
Денис Коваленко, суддя-спікер Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області:
Зараз відбуваються два масштабних конкурси на посади суддів до Вищого антикорупційного суду та Апеляційних судів. До речі, за всю історію Незалежності України такого масштабного конкурсу до апеляційних судів не проводилось взагалі.
Олена Логінова, кореспондентка:
Тож чи насправді ці важливі тести скасували? І взагалі, що це за тести, довкола яких точилися такі палкі дискусії? Спробуймо розібратися.
Отже, претендентами на посади суддів Апеляційних або Вищого антикорупційного судів потрібно пройти спеціальний конкурс, який проводить Вища кваліфікаційна комісія. IQ-тест складається з двох блоків - вербальний та абстрактно-логічний. Саме з останнім виникло найбільше проблем. Адже подолати бар'єр у 75% правильних відповідей змогли менше третини учасників. І серед них не лише судді.
Денис Коваленко, суддя-спікер Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області:
Незалежно від того, чи це був суддя, чи це був адвокат, чи це був науковець, чи це був представник іншої юридичної професії. Оцей практичний досвід у двох конкурсних процедурах, він підтвердив те, що невелика частина людей у світі, незалежно від того, в якій професії людина працює, може набрати таку кількість балів.
Що ж там такого складного? Чи справді судді в нас не достатньо освічені? Ось приклади деяких завдань цього абстрактно-логічного тесту.
Як повинна змінитися нижня фігура під час трансформації, обертаючись проти годинникової стрілки. Чи яка з представлених нижче фігур буде наступною в заданій послідовності?
Або ось такий варіант: під час трансформації велика фігура віддзеркалюється по вертикалі та горизонталі - як вона має змінитися?
Таких завдань 55 ! Час на виконання - 20 хв!
Сергій Демченко, член Комітету ВРУ з питань правової політики:
На жаль, когнітивне тестування на сьогодні виглядає таким чином, що воно більш у мірі перевіряє математичні здібності конкурсантів. А ви розумієте, що математичні здібності конкурсантів на посади суддів – це, напевно, не найсерйозніші з показників, які мають бути ознакою, що кандидат готовий здійснювати правосуддя.
Наталія Мамченко, головна редакторка "Судово-юридичної газети":
До прикладу, людина може здати вірно тестове завдання на знання професійне, людина може бути доброчесною, до неї не може бути ніяких запитань, але вона обирає кілька невірних фігур і фактично її з конкурсу мають виключити. Це дещо ставить питання, на кого тоді ми розраховуємо. Тобто, якщо потрібно швидко заповнити вакансії в апеляційних судах, то це, фактично, буде затягувати процес, такі високі вимоги.
А дефіцит суддів в Україні величезний. Ось подивіться на ці кадри, які наші кореспонденти знімали в Києві - в найбільшому залі судових засідань. Приміщення доверху заповнено десятками тисяч справ! Бо суддів бракує.
Денис Маслов, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики:
Станом на зараз у нас критична ситуація з апеляційними судами, там десь 40% заповнених вакансій, тобто десь близько 60% у нас просто немає суддів апеляційних судів, що загрожує зупиненням, власне, правосуддя в апеляційних судах.
Сергій Демченко, член Комітету ВРУ з питань правової політики:
Там майже 500 вакансій на сьогодні, і якщо ми їх не заповнимо, то, на жаль, те навантаження, яке на сьогодні існує внаслідок дефіциту кадрів в судовій владі, а це навантаження більше, ніж в сім разів на суддю, ніж передбачане за нормативами, воно ще зросте і ми отримаємо колапс. Тому ми зацікавлені, щоб цей конкурс пройшов як можна швидше і більша кількість суддівських вакансій була заповнена.
Саме тому народні депутати вирішили внести зміни у тести. Але наголошують: ніхто їх не скасовував! Тим паче, що тест на IQ у нас запровадили за рекомендаціями наших міжнародних партнерів. Тож Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, де тестові завдання залишили без змін. Але високий рівень прохідного балу - 75% прибрали.
Людмила Волкова, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
Наш парламент дослухався до спеціалістів і на сьогодні вніс зміни до законодавства. Передбачає, що Вища кваліфікаційна комісія, яка проводить це тестування, вона буде визначати прохідний бал з тестування на IQ. Вона буде визначати середній допустимий бал, проходження якого буде достатнім для того, щоб кандидат перейшов на наступний етап конкурсу.
Денис Маслов, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики:
Ми не можемо допускати зупинення здійснення правосуддя апеляційними судами. І я сподіваюся, що ці розумні зміни до закону допоможуть нам отримати якісних кандидатів, не втратити кандидатів по дорозі й отримати якісних кваліфікованих кадрів в судах. Саме для цього і були прийняті відповідні зміни.
Олена Логінова, кореспондентка:
Щодо тесту з історії української державності - його також ніхто не скасував, пояснили в профільному комітеті Верховної Ради. Під нього ще готують тестову базу, а запрацювати він має з 2025 року.
