Найзапекліші бої тривають неподалік села Торського: як ЗСУ стримують наступ [ Редагувати ]
А далі про ситуацію на фронті, зокрема на Лиманському напрямку. Тут росіяни намагаються вклинитися в нашу оборону й затиснути наших захисників у своєрідні лещата. Найзапекліші бої тривають неподалік села Торського. Провести повноцінний наступ ворожим підрозділам заважають наші захисники, які тримають оборону у Серебрянському лісництві. Одну з ділянок там боронить героїчна 53-тя окрема механізована бригада імені Володимира Мономаха. Її бійці потребують нашої з вами підтримки - хлопцям бракує дронів для розвідки й корегування.
Команда "Подробиць" відкриває новий збір. Його реквізити:
ПриватБанк 5168 7456 0600 6408, PayPal [email protected]
Через постійну зміну погоди, дороги на сході вже стали справжнім випробуванням і для людей, і для машин. Особливо у Серебрянському лісі. Там до позицій потрібно діставатися вузькими стежками, які перетворилися на підмерзле болото.
Об’їзди, буксування - через це доводиться марнувати золотий час. А потрапити на позиції, непоміченими для ворога, обов’язково треба: там чекають на боєкомплект, харчі, а ще президентські відзнаки, які командир привіз особисто.
- Нагороджується Руслан Анатолійович за оборону України, відзнака Президента України. - Служу народу України!
Руслан - військовослужбовець 53-ї ОМБр ім. Володимира Мономаха:
Перший раз так на передовій вручають почесно.
А такі "салюти" у Серебрянському лісництві відбуваються щохвилини. За два роки безперервних штурмів росіяни не зуміли тут істотно просунутись. Тож колись заповідний ліс перетворили на суцільне згарище.
Руслан Кухарчук, кореспондент:
Це так званий НУРС - некерований реактивний авіаційний снаряд. Як бачите, росіяни, знищуючи цей ліс поблизу Серебрянки, просто не шкодують боєкомплекту: сюди працює авіація, артилерія, міномети. І лісу, цієї заповідної зони, вже практично не існує.
Та й місцин, де ще можна сховатися від ворожого ока, у лісі майже не залишилося. Тому на позиціях максимальне маскування. Навіть під час роботи по ворогу мінометники 53-ї бригади намагаються не виходити назовні.
А завдань у хлопців удосталь. Хоча ця ділянка фронту менш напружена, росіяни щодня намагаються атакувати й знищувати наші вогневі точки. Контрбатарейну боротьбу у ворога налагоджено добре.
- Ну шо, близько? - Десь когось спалили ми.
Без "очей" у небі - так вправно бити окупантів мінометники не змогли б. Дрони 53-ї бригади на чергуванні цілодобово, вони зараз - найефективніший засіб стримування ворога.
Богдан - військовослужбовець 53-ї ОМБр ім. Володимира Мономаха:
Без "очей" зараз... Все тримається на дронах, тому що, на жаль, немає стільки піхоти, особового складу, тому все спостереження, корегування і навіть всі штурми фактично відбиваються скидами, ФПВ і корегуванням дронами мінометів.
Підрозділ гальмує росіян доволі ефективно. І це попри нестачу людей та техніки, каже Максим.
Максим - військовослужбовець 53-ї ОМБр ім. Володимира Мономаха:
Я так розумію, що ворог не очікував, що ми протримаємось тут довго, бо вони чудово знали, що ми з Нью-Йорка були виснажені. Але ми протримались і зараз ми їм, як кість у горлі. Якщо в них у напрямку Торського запекліші бої йдуть, то їм дуже не зручно, що ми тут таким "зубом" стоїмо. Тому ми рушимо їм плани та заважаємо проводити повноцінний наступ на тому напрямку.
Відтягувати на себе і сточувати сили росіян - зараз головне завдання 53-ї бригади. І бійці це чудово розуміють, бо якщо ворогу вдасться пробитися тут, він зможе вийти до Лимана та продовжити наступ на Слов’янськ і Краматорськ.
