Українське село в Брюсселі: як там смакують борщ з варениками [ Редагувати ]
Українське село у центрі Брюсселя. Таке можливо тільки у казковий час зимових свят. Чотири будиночки під синьо-жовтими прапорами стали осередком для української громади в Європі. Чи є куточок України популярним для відвідин серед бельгійців і туристів - далі в сюжеті.
Українське село розташувалося майже в самісінькому центрі бельгійської столиці. Звідси лише 200 метрів до головної площі Ґранд-Плас. Тут є своя фотозона, різдвяна шопка і чотири будиночки із сувенірами, їжею та глінтвейном.
У меню - печена картопля, шашлики та ковбаски, овочі-гриль, а також суто українські страви - котлети по-київськи, голубці, вареники, сирники. Загалом близько 20 найменувань. І що довше триває ярмарок, то більше популярності набирають деякі зі страв. Наприклад, борщ.
Ніна Гешева-Горбачова, рестораторка:
Уже варять по три каструлі! Я кажу, у нас борщ - це зєльє. Уже от Аня, яка кухар, вона, я кажу, ти вже приворожила, тому що спочатку була одна - це 20 літрів, потім дві. Вона каже - все! Уже три! Вона тут варить прямо на точці борщі.
Ідея зробити село максимально автентичним належить організатору Ярославу Гопоненку. Каже, шукав місце, де можна було б обʼєднати велику українську громаду.
Ярослав Гапоненко, організатор проєкту Ukrainian Village:
Дуже не вистачає такого осередку, де можуть люди зустрічатися родинами. Багато людей приїжджають з України побути на різдвяні свята до своїх рідних і близьких. Багато друзів розкидала війна по всій Європі, тому є в нас таке місце для зустрічей і це дуже круто.
Створити українське село в центрі Брюсселя допомогла місцева влада, розповідає Ярослав. А українські перевізники доправили автентичний декор прямо з України. Дещо шукали вже на місці. Ялицю привезли з регіону Арденни, що на кордоні з Німеччиною та Люксембургом. А є елементи, які прибули з війни.
Ірина Іванова, кореспондентка:
Фігури для цієї різдвяної шопки приїхали з України. А точніше з Донеччини. Їхній автор, львівʼянин Антон Лубій, зараз воює на Покровському напрямку, там і виготовляв ці скульптури у перервах між бойовими завданнями.
З думкою про Україну та словами підтримки приходять на ярмарок іноземці, розповідає волонтерка Світлана. Вона працює в крамничці сувенірів, де продає вироби українських майстрів. Тут і косівська кераміка, і петриківський розпис, і вишиванки.
Світлана, волонтерка:
Брюссель - дуже багатонаціональне місто і приїжджають дуже багато туристів, особливо на зимові свята. Тож ми тут бачимо всі народності світу: і Латинська Америка, і Європа, і Азія, і всі-всі-всі. Але приємно, що навіть з настільки віддалених куточків, наприклад Латинська Америка, і то купують, знають про Україну, вони підтримують. Навіть якщо не купують, якщо видно, що людині це дорого - там 10-15 євро, все одно слова підтримки це дуже приємно.
В українське село завітав Адріано з міста Шарлеруа. Хоча це для бельгійців він Адріано, а для українських біженців з Бахмута, яких прихистив у себе вдома, він "Андрюшка". За час повномасштабного вторгнення чоловік поселив удома понад 20 українців. Зараз в оселі бельгійця мешкає сімʼя з трьох людей. Для них "Адріано-Андрійко" купив українських цукерок та ялинкову прикрасу.
Адріано, відвідувач ярмарку:
Ми - родина, яка приймає. І оскільки у нас удома живуть українці, ми вирішили зробити їм приємне. Найгірше - бути далеко від дому. На Новий рік я поставлю це на стіл і українці радітимуть.
Частина коштів, виручених на Ukrainian Village, підуть на допомогу підрозділу скульптора Антона Лубія. А організатор Ярослав Гапоненко готується ще раз зібрати українців - на Великдень.