Нищать окупантів під Бахмутом і Часовим Яром: як працюють ЗСУ [ Редагувати ]
На Бахмутсько-Краматорському напрямку окупанти продовжують штурмувати позиції Сил оборони. Проте, воїни дев'яносто третьої бригади "Холодний Яр" нищать ворожу техніку, захисники та захисниці мотивовані, досвідчені стають на заваді росіянам.
Ці героїчні люди потребують нашої з вами допомоги. Адже у фронтових умовах техніка постійно ламається. І дрони, як відомо, потрібні завжди. Про ситуацію на напрямку - в матеріалі наших воєнкорів.
#війна #смєщук
Це кадри знищення чергових штурмових груп під Бахмутом та Часовим Яром.
Позивний "Сід", військовослужбовець ЗСУ:
Противник постійно нас намагається штурмувати або піхотою, або піхотою на техніці, або просто технікою заїжджає, ну, і теж намагається загрузити піхоту або проводить розвідку боєм технікою. Намагається прорвати нашу лінію оборони. Проїхати передній край, десь вигрузитись в тилу. І або штурмувати наші позиції, або захопити певні позиції, і старається бути невиявленим.
І якщо на інших напрямках росіяни штурмують здебільшого піхотою, тут ще подекуди використовують броню. За нею полюють воїни дев'яносто третьої бригади. Знаходять і знищують.
Позивний "Сід", військовослужбовець ЗСУ:
Невеликими колонами - це дві-три одиниці. Крайній раз на нас їхало дві одиниці. Ще була третя, але вона загубилась десь, і повернулася назад. Тому так, намагаються технікою під'їжджати.
Поля між Бахмутом, Часовим Яром і Торецьком вкриті російськими трупами
А щоб їх ставало ще більше, працюють Юлія та її побратими. Вони сапери.
Юлія, військовослужбовиця ЗСУ:
Зараз я головний сержант інженерно-саперного взводу, ну, і тут що… Працюю в саперному взводі. Я навчилась літати на дронах. В нас є 3D-принтери, також на них працюємо, мене зараз всі називають Григорівна, а раніше був позивний "Зая". - А який цей шлях від "Заї" до Григорівни? "Заєю" я була в 16, 17 роках. Потім звільнилась, а коли в 19 повернулась, то майже вже не було тих, хто знав мене як "Заю". Ну, і стали по батькові - Григорівна.
Юлія на війні з перервою у два роки з п'ятнадцятого року. Повномасштабну війну вона зустріла за кілька днів до початку самого вторгнення.
Юлія, військовослужбовиця ЗСУ:
Повномасштабну зустріли холодно. Ми 21 числа висунулися з ППД до Харківської області, і декілька ночей ми ночували в лісі, холодно сильно було. Ще і костри заборонили палити. І ото в машині сидиш, трусишся. А потім нам з 23 на 24 сказали, що все, війна почалась. І ще ми тиждень в машині жили, холодно було дуже. А потім вже трохи кращі умови.
Показує, що вона і побратими роблять. Зараз, наприклад, збирають мінібомби для дронів.
- Розбираємо тридцяті снаряди з БМП-2 під скиди з "Мавіків". - Я так розумію що скиди зараз часто використовуються? - Так, це основна зброя у нас - це скиди з безпілотників та з ФПВ. Отакий він буде. - А він такий ніби не дуже великий. - Так, але в нього осколково-фугасний снаряд якраз проти піхоти. - То його вистачає? - Так, так.
Є снаряди й значно більші. Ось один з таких експериментальних.
Пластик розбивається, і її поставити не можна. І хлопці зварили вчора, хочемо потестувати на полігоні спочатку. Ми ще самі не тестували. Приїдуть хлопці з "Вампіром", хочемо взяти, покидати, чи не буде воно розвалюватись. Якщо ні, то зараз пластикових ТМ більше ніж залізних будемо наварювати.
А тут електронна лабораторія. Це все майже на передовій. Російські ракети та бомби в цю місцину прилітають постійно.
Тм у нас для ФПВ всякі штуки друкують, ми його до ФПВ кріпимо, а потім боєприпас, і воно зручніше виходить. А так, ми собі все для ФПВ надрукували, бо вже просто БК не вистачає для них. Воно не дороге, плюс пластик. А використовуватись буде лише один раз. Грубо кажучи, летіти в одну сторону. Воно швидко працює, і дуже зручно. Так що понакупляли… І ще плануємо. - А за які гроші? - За власні, за власні.
Це мотивація. Бити загарбників всіма можливими способами. В дев'яносто третій багато таких мотивованих вояків. Це Михайло. До початку повномасштабного сім років жив та працював в Італії.
Михайло, військовослужбовець ЗСУ:
В Італії займалися реставрацією, маю досвід та дозвіл на реконструкцію історичного спадку Італії. Єдиний українець, що мав такі дозволи... Собори, костьоли, музеї. І було приємно, що таким займався, набрався досвіду.
А як почалося, покинув престижну та грошову роботу та повернувся.
Михайло, військовослужбовець ЗСУ:
Страшне, що почали бомбити жилі будинки, і страждали люди. І це було важко чути, дивиться телебачення. І злість була на тих кацапів. Іноді дух перехоплювало.
Саме через таку мотивацію щодня між Бахмутом, Часовим Яром і Торецьком в безмежних полях стає все більше знищених окупантів.
