У Харкові створюють цифровий двійник Держпрому [ Редагувати ]
Залізобетонний Харків створює цифровий двійник Держпрому. Архітектори, які взялися відновлювати Держпром після обстрілів, з’ясували, що креслень із точними обмірами пам’ятки конструктивізму не існує.
Після будівництва в 30-х роках минулого століття їх забрали до москви. Тож нині треба терміново створити цифрову копію Будинку державної промисловості. Фахівці кажуть: не треба чекати на іноземну допомогу, і пропонують людям донатити на оцифрування. QR-код збору ви будете бачити далі під час сюжету.
Минулої осені росіяни вдарили авіабомбами по Держпрому двічі. Увечері 28 жовтня 2024 поцілили по трьох під’їздах будівлі.
Микола Чехунов, директор підприємства "Держпром":
Пошкоджені сьомий під'їзд, внутрішня частина, восьмий під'їзд, там міститься господарський суд і дев'ятий під'їзд.
На початку листопада ще один удар припав на площу перед підприємством, вибило сотні вікон фасаду.
Світлана Шекера, кореспондентка:
Вибиті вікна нині закриті дерев’яними плитами. Над зруйнованим під’їздом звели тимчасовий дах, а потріскані стіни підперли металевими балками.
До попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Держпром внесли як пам'ятку архітектури в стилі конструктивізму ще 2017 року.
Ігор Терехов, харківський міський голова:
І ви знаєте, що за нашою ініціативою ми пропонуємо, щоб ця будівля була під захистом ЮНЕСКО. Ми провели певні перемовини, і навесні очікуємо делегацію від ЮНЕСКО щодо цієї будівлі.
Делегація ЮНЕСКО прибуде в березні. А поки харківські архітектори міркують, як засклити фасад будівлі. І розробляють відповідний проєкт.
Ольга Клейтман, архітекторка:
І ми хочемо саме отут зруйнований фасад, оцей от фрагмент, ви бачите, і ми хочемо саме тут спробувати зробити по тих технологіях, які були в 30-ті роки. Подивитись, як воно себе поводить. Як по енергоефективності, що до чого. І після цього вже, ну, по-перше, можна приводити сюди всі ЮНЕСКО і всі комісії, говорити, що ми почали робити так, як в Європі.
Архітектори розшукали старі світлини Держпрому.
- Отут ми бачимо, наскільки виразно виглядають вітражі й вікна, які були до того.
- Ми хочемо, щоб вітражі 30-х років були відроджені, і щоб людина, яка турист або харків’янин, мав уявлення, як це було з самого початку побудовано.
Але вже на початку роботи фахівці зіткнулися з труднощами. Почали робити заміри, а вони скрізь різні.
Ольга Клейтман, архітекторка:
Його будували реально лопатами. Люди, це селяни були, там є дуже цікаві фото, як реально кірками й лопатами будували Держпром. Його геометрія зовсім не ідеальна. Є там розходження 15, 20, 30 см.
Жодних першоджерел, документів із кресленнями будівлі пам'ятки не збереглося.
Ольга Клейтман, архітекторка:
Саме креслення Держпрому забрали в москву ще в 30-х роках, і у нас не існувало їх, і є обміри дуже неточні 1954 року, але це обміри за допомогою ручної рулетки. Геометрія вся не сходиться. І є іще обміри й деякі креслення у 2002 році, але теж тоді не було сканерів.
Створена до війни 3D-модель підприємства теж не зарадить.
Юлія Скирта. архітекторка:
Просто для загального уявлення людини, яка ніколи не бачила, або якщо це комп'ютерна гра, або, ну, якщо ти хочеш уявити, яка це будівля, ти можеш уявити. Але якщо ти реставратор, архітектор, ти не можеш звідси ні поміряти нічого, ні точно уявити, тут же профілі ідуть, архітектурні деталі. Цього звідси взяти неможливо.
Тому архітектори пропонують містянам організувати збір коштів і замовити для громади професійну цифрову копію Держпрому. За нею можна буде реконструювати пам’ятку. Також це унеможливить зловживання під час будівельних робіт.
Ольга Клейтман, архітекторка:
Тому що все можна перевірити. І шар штукатурки, і геометричні розміри. Все це можна автоматично порахувати, і тоді всі оці от кошториси, які ми бачимо, їх можна перевірити.
Спеціалізована компанія вже погодилася розпочати роботи зі сканування. На виготовлення цифрової копії – роботу сканерів та квадрокоптерів - потрібно близько п’ятисот тисяч гривень. Третину суми вже зібрали. Долучилися архітектори з усієї країни, фотографи, небайдужі харків’яни. Задонатити можуть усі українці, хто готовий підтримати відновлення пам'ятки!
Ольга Клейтман, архітекторка:
І взагалі, ну, я думаю, що це така гарна, класна справа для громади - збереження спадщини, особливо зараз, я думаю, просто приємно буде кожному долучитись, скинути невеликі гроші, нехай 5 грн, нехай 30. Але ми робимо справу разом.
