В Одесі волонтери виготовляють адаптивний одяг для поранених військових [ Редагувати ]
Спеціальний одяг для поранених воїнів: він потрібен не лише для зручності, а й для швидшого одужання захисників. Наразі в Україні відчувається певний дефіцит такої продукції. Частину забезпечують волонтери. Приміром, в Одесі вони відкрили окрему майстерню і виготовляють адаптивний одяг. Як саме - дивіться далі в сюжеті Андрія Анастасова.
Одесит Ігор Романов волонтерить з перших днів повномасштабної війни. Спочатку виготовляв для фронту "їжаки", буржуйки, польові кухні, згодом бронежилети. Так поступово перейшов на одяг для військовиків, а гараж з металовиробництвом змінив на швацьку майстерню.
Ігор Романов, засновник БФ "Волонтерська майстерня":
Чесно кажучи, незвично! Багато років я був зварювальником і стати кравцем - це зовсім інше для мене, це зовсім інша робота, і вона вдесятеро складніша, ніж бути зварювальником!
Разом зі своєю командою чоловік зосередився на адаптивному одязі. Знає: саме його найбільше бракує у шпиталях. Костюми, піжами, сорочки треба пошити так, щоби до тіла був вільний доступ.
Ігор Романов, засновник БФ "Волонтерська майстерня":
Одяг має бути спеціалізованим, він має бути антибактеріальним, має бути комфортним, тому що будь-який дотик до поранення - це дискомфорт, це біль. Ну, і в принципі, трішечки естетичного домашнього вигляду - це те, чого їм там, на жаль, дуже не вистачає.
Тут моделі і для чоловіків, і для жінок - на всі пори року та для різних етапів одужання: від післяопераційного періоду до реабілітації. Є спеціальний одяг для бійців з ампутованими кінцівками та для поранених з опіковими ураженнями.
Дана модель розбирається повністю вся, починаючи від штанів і закінчуючи торсом, плечима, рукавами, пояс теж розстібується, тобто не треба знімати штани, як ми звикли це робити, і таким чином через розстібнутий пояс можна повністю зняти штани.
Розробляє моделі волонтерка Аліна. Вона тут і дизайнерка, і закрійниця, і швачка. Усе відбувається з урахуванням запитів, які надходять зі шпиталів. Спершу майстри знаходять технічне рішення і тестують. Якщо відгуки позитивні - запускають у виробництво.
Ноу-хау тут фактично все, тому що методичок, як це шити, немає, варіантів десь це подивитися - немає: от і доводиться все вигадувати виключно на ходу, скажімо так, але цим воно і цікаво: що ти тут вигадуєш те, чого немає в інших.
Сьогодні до волонтерської майстерні завітали військовослужбовці та капелани. Очікують, що такого адаптивного та інклюзивного одягу побільшає, адже це пришвидшує відновлення поранених.
Михайло Сухий, керівник гуманітарного штабу ГО "Корпус військових капеланів":
Це дуже потрібно, поясню чому: бо раніше заходиш в якийсь медичний заклад і бачиш: хлопцям кому що батьки передали, жінки з дому, хто в чому. Поки батьки зібрали - уже похолодало чи ще щось, а тут ми маємо лінійку на будь-яку пору року, різної якості, навіть різного кольору, тобто навіть для дівчат та й для хлопців - це не маловажно.
Майстерня наразі працює у тестовому режимі - увесь пошитий одяг волонтери передають у шпиталі. А у квітні планують розпочати вже масове виробництво, тому нині шукають охочих доєднатися до благодійної спільноти.
