Три роки окупації Запорізької АЕС: як працівники зберегли ядерну безпеку [ Редагувати ]
Ротація місії МАГАТЕ через окуповані території суперечить міжнародному праву та законодавству України. На цьому наголосили у Міненерго. Відповідний лист направили до керівника агентства з ядерної безпеки. Нагадаю, кілька днів тому експерти агенції прибули на окуповану ЗАЕС, не погодивши маршрут з Україною. Тож достеменно невідомо, хто саме з фахівців присутній на ядерному об'єкті.
Щодо неприпустимості таких дій наголошують і експерти "Грінпісу". Запорізька АЕС уже три роки перебуває в окупації. Ворог захопив станцію в ніч проти четвертого березня. Своїми спогадами про це поділилися запорізькі атомники. Подробиці - далі в сюжеті.
Таким було третє березня 2022 року в Енергодарі. Тоді понад десять тисяч жителів зібралися, щоб захистити від окупації рідне місто та найбільшу в Європі атомну станцію. Живою стіною енергодарці стали проти російської техніки. Ворог відкрив по людях вогонь.
Російські солдати розбили блок-пост, який облаштували містяни. І колоною важкої техніки посунули на Запорізьку АЕС. У ніч проти 4-го березня окупанти обстріляли і саму станцію. Зайнявся навчально-тренувальний центр. За тими подіями весь світ спостерігав майже у прямому ефірі - на об'єкті працювали відеокамери.
Олег Дудар, керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС:
У мене взагалі не вкладалося, що таке взагалі може бути, такий акт тероризму, такий акт агресії, я бачив, як танки, БМП прямою наводкою обстрілювали будівлі. Я розумів, що з таким темпом вогню вони могли влучити будь-куди.
Страшно було, а коли танк постріл перший в сторону проходной і БТР начал стріляти - ну це жах.
Дмитро тоді був заступником головного інженера. Коли станцію обстрілювали з танків та БТРів, запорізькі атомники благали росіян припинити. Щоби не сталося катастрофи.
Вони обстрілювали, а наше обладнання виходило із ладу, а блоки, а два блоки ми тоді зупинили.
Понад добу окупанти не випускали персонал зі станції, тримали людей у заручниках. Та навіть у таких умовах наші атомники продовжували виконувати свою роботу.
Олег Дудар, керівник експлуатаційного підрозділу ЗАЕС:
Хлопці зробили великий подвиг, який не повинен бути забутий, вони зберегли ядерну безпеку, вони виконали дуже важливі і дуже важкі перемикання, які дозволили підтримати енергосистему на той час в працездатному стані.
Відтоді найбільша АЕС Європи окупована. Більше як два роки станція не працює. Останній енергоблок, через загрозу знеструмлення, зупинили ще у вересні 22-го, згадує Дмитро. Нині він керівник ЗАЕС. Щоправда, дистанційно. Уже понад рік на атомці немає жодного українського фахівця.
Дмитро Вербицький, виконувач обов'язків генерального директора Запорізької атомної електростанції:
Нам запретили всім нашим українським фахівцям, ліцензованим фахівцям долучатися до своїх робочих місць на Запорізький атомній станції і там залишилися тільки ті, хто підписав контракт з "росатомом", а також завезені працівники "росатома". Зараз станцію питає наша Україна від української мережі, близько 45-50 мегават ми даємо.
За час окупації багатьох працівників станції піддавали тортурам у російських катівнях.
Дмитро Орлов, міський голова Енергодара:
Почали вони більш відкрито проводити судові процеси за державну зраду, за шпигунство, і більше 20 людей енергодарців, більшість із них це працівники атомної станції, вже засуджені або перебувають там у стадії судових процесів, до 14 і більше років ув'язнення і, на жаль, є такі випадки, що людині більше 70 років, а вона засуджена до ув'язнення більше ніж 10 років.
Сама ЗАЕС, через дії окупантів, уже десятки разів була на межі катастрофи. Неналежний догляд обладнання та відсутність кваліфікованих кадрів - лише частина проблем, розповідають атомники. Окупанти давно перетворили АЕС на військову базу та, прикриваючись нею, гатять по українських містах.
Шон Берні, фахівець з ядерних питань Greenpeace Україна:
Це очевидні плани росіян. Вони розуміють, що стріляючи з цієї точки, захищають свою техніку. Оскільки українські війська точно не відповідатимуть і не наражатимуть на небезпеку ЗАЕС.
Фахівці кажуть: боляче від того, що відбувається на станції.
Відчуваю біль, потому що це ми будували, це ми експлуатували, а зараз шо там твориться.
Олександр понад три десятиліття працював на ЗАЕС. Уже півтора року як його ремонтний підрозділ відновлює третій енергоблок на Хмельницькій АЕС. Саме тут отримали роботу чимало енергодарців. Люди сподіваються, що для них вона стане тимчасовою.
Олександр Макаревич, заступник головного інженера з ремонту тепломеханічного устаткування ЗАЕС:
Всі чекають повернення і відновлення нашої красуні - Запорізької атомної станції.
