У Британії суд присяжних звинуватив трьох болгар у шпигунстві на росію [ Редагувати ]
Одна із найбільших шпигунських операцій росії в Британії. У Лондоні закінчився суд над трьома болгарами. Присяжні визнали їх винними у шпигунстві на країну-агресорку. Усі троє жили у Лондоні, але їхні операції не обмежувалися лише Сполученим королівством. Адже виконували завдання російських кураторів по всій Європі: і це не лише стеження, вони планували викрадення людей та навіть вбивства. Серед цілей російських агентів були і українські вояки. Подробиці цієї гучної справи розповість Світлана Чернецька із Лондона.
Скільки часу за ґратами проведуть троє болгар - суддя вирішить у травні, це буде близько 14 років. Але прокурорам вдалося довести, що двоє жінок та один чоловік виконували брудні операції на замовлення росії. Ще троє їхніх поплічників визнали свою вину до суду. Викриття цієї шпигунської мережі зірвало їхню операцію проти українських вояків. Виконували завдання куратора із росії і якраз мали відправити агентів до німецького Штутгарта. За даними російських посіпак, на американській військовій базі у Німеччині 70 українців проходили навчання на протиповітряних комплексах "Patriot". Шпигуни збиралися перехопити дані мобільних телефонів українців. А потім використати їх для відстеження на полі бою. Це привело б прямісінько до систем Patriot. Для втілення цього плану болгарам забракло кількох днів.
Домінік Мерфі, начальник контртерористичного відділу поліції Лондона:
Працювали від імені російських розвідслужб. І коли ми зрозуміли, що саме відбувається, то вони вже мали на прицілі людей та організації. Це важливо для нас, і необхідно було терміново виконати ордери на затримання, аби зупинити цю загрозу.
На лаві підсудних - громадяни Болгарії Ваня Габерова, Катрін Іванова і Тихомир Іванчев. Жоден із них зовсім не схожий на тих шпигунів, яких показують у фільмах. Це косметологиня, асистентка в лабораторії та маляр з абсолютно звичайним минулим. Їх завербував спільний друг - теж болгарин. Усі троє запевняють: не знали, що працюють на росію. Бо справу мали лише із куратором у Британії. Утім, здогадатися було зовсім не складно. Бо їхніми цілями були ті, кого кремль вважав "ворогами росії". Як-то журналісти, дисиденти та політики. Зокрема, головний редактор видавництва "The Insider" Роман Доброхотов та журналіст цього ж видання Христо Грозев. Вони разом викрили російських агентів, які отруїли полковника ФСБ Сергія Скрипаля у британському Солсбері. Болгари планували викрасти Доброхотова у Британії та переправити у рф. А Грозеву у Відні влаштували медову пастку. Габерова працювала над його звабленням. Також болгари організовували фейкові протести під посольством Казахстану у Лондоні. Щоби потім героїчно втрутилася росія і допомогла виявити організаторів. А Казахстан був би винним москві.
Домінік Мерфі, начальник контртерористичного відділу поліції Лондона:
Це була складна операція з розвідки. Вони підлаштували звичайні буденні речі під аудіо та відеопередавачі. Мали дуже дорогі та складні технології для виконання незаконної діяльності. Але ми були не гірше підготовленими і завдяки чудовій роботі детективів у відділі контртероризму - змогли припинити їхню діяльність.
Арсенал цієї шпигунської мережі справді вразив детективів. Мініатюрні камери були сховані в ручках, окулярах, краватках, іграшках та навіть пляшці з колою. Також мали складні засоби для перехоплення повідомлень вартістю 225 тисяч доларів. А ще різноманітні підроблені паспорти та прилад для їхнього виготовлення. Поліція знайшла 221 мобільний телефон, 495 сім-карток, 11 дронів та багато іншої апаратури. Завдання та зарплату болгари отримували від одіозного персонажа - австрійця Яна Марсалека. Це чоловік, який присвоїв мільйони євро і причетний до найбільшої фінансової афери у Німеччині - збанкрутілої компанії Wirecard. Зараз він переховується у москві. Працювала ця група з серпня 2020-го до лютого 2023 року.
