Фейки тріщать по швах: як рф бреше про злочини ЗСУ на Курщині [ Редагувати ]
На тлі переговорів щодо припинення вогню, росіяни масово поширюють нові вигадки про "звірства ЗСУ" на Курщині. За потоком таких фейків кремль намагається приховати власні злочини проти людяності та виправдати продовження агресивної війни. Та ворог прорахувався. Українці мають докази, котрі спростовують брехню роспропаганди. В наступному сюжеті наш колега Ігор Левенок розповість, чому ці фейки "тріщать по швах".
Ніби за системою Станіславського! Майстер-клас із перевзування!
Обережно, фейк!
Им дали приказ убивать!
Чому росіянка, яку оберігали українські армійці, тепер бреше про звірства вигаданих укрнацистів?
Як московити промивають мізки? І чи успішно Україна чинить інформаційний спротив?
Вигадувати "звірства українських карателів" – одне із завдань російської пропаганди. Звісно, жодних доказів рупори кремля не надають. Натомість емоціями намагаються вплинути на аудиторію. Пам’ятаєте історію про розіп’ятого хлопчика у трусиках? Чи про зґвалтовану бабусю на блок-посту?
Оці фейки мають створити уявлення про жорстокість українських військовиків. Таку тактику москва активно використовувала у 2014-му і перед повномасштабним вторгненням. Робить це і зараз, аби представити росію як жертву, а не агресорку. Протягом Курської операції наших військ, мені доводилося бувати там і навіть познайомитися з окремими персонажами цієї історії.
Курщина. Село Козача Локня. Українці місяць як контролюють цю територію. Селяни на вулицях залюбки розмовляють зі мною про історію і політику.
Яке їхнє діло, захотіла Україна в Європу, хай іде в Європу, це їхнє діло, самостійна держава. Якого було лізти…
Про війну та її причини. Здається, вони усе розуміють.
Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник Служби безпеки України (2004-2015 рр.):
Оце ось кіно радянське, де "власть міняється", ви пам’ятаєте всю цю історію. Перевзуватися - це взагалі абсолютно нормально для російських громадян…
Ну, а чимдалі, цивільні жителі Курщини усвідомлюють: Україна - це не росія. Наші військові їх годують і діляться власними ліками.
Олексій Дмитрашківський, помічник військового коменданта на території рф:
Я не хочу говорити голосні слова там, що згідно з міжнародною Женевською конвенцією… У даній історії взагалі працювала просто людяність…
Олексій Дмитрашківський – представник української військової комендатури на території Курщині. Саме він найчастіше спілкувався з цивільними. Допомагав їм із харчами чи зв'язатися з родичами, влаштовував евакуацію із зони бойових дій.
Цього "забудькуватого" дідуся звуть Олександр Султанов. Житель цієї ж таки Козачої Локні. Олексій не раз навідувався до нього. Завжди з гостинцями.
Це той самий дідусь. Тепер пропагандистам розповідає про якесь там українське іго.
І це не єдиний випадок. Роспропаганда штампує брутальні фейки про "українців-зарізяк".
Іван Ступак, військовий аналітик, співробітник Служби безпеки України (2004-2015 рр.):
Там всюди кров, сльози, вбивства, а там, де приходить росія, тільки відновлення, асфальт і будуються будинки. І тому треба продовжити цю спецоперацію і ще більше людей нехай записується зо збройних сил прф.
- И всех убили украинские военные? - Да. Потом на мосту, как ехать к вокзалу, тоже лежали двое. Где еще видели?... - Господи!!! Какая она дура! Наверное, водка попалась плохая. Точно водка плохая…
Героїня цього відео – Олена Фурсова. Жителька Лебедівки. Її вагітну дочку наші армійці доправили в Суми. Аби там вона змогла нормально народити. Потім усіх Фурсових серед перших через Білорусь евакуювали до росії.
Олексій Дмитрашківський, помічник військового коменданта на території рф:
Після того, коли її донька народила, я замовив дружині, дружина купила на OLX дитячий візок і переслала мені для того, щоб я дав їм цей візочок. Привіз до них цей дитячий візок, але коли вже хотів дарувати, я побачив у дворі три коляски. Ну, і сусіди мені розповіли, що не переживай, Лєна вже пройшла по всіх хатах, де були діти. Ця жінка дуже схильна до вживання алкоголю…
Сусідки Фурсових зараз в Україні. Їхня реакція на фейк промовисті.
- Брехуха! Дура!
- Мені дуже хотілося, щоб ці люди знали правду, правду, якої вони більше двадцяти років вже не знають…
От тільки ціна правди часто буває високою. Це Микола – житель російського села Свердликова.
Ну, зачем кидать бомбу вот в эти кусти? Зачем? - Так, а хто кидає? - Ну хто, а ти що не знаєш хто, ну, росія ж кидає.
Цю правду Миколу вже ніхто не змусить перекрутити. Адже росія вбила його.
Олексій Дмитрашківський, помічник військового коменданта на території рф:
Він увесь час повторював, що це його батьківщина, що тут похована його дружина, і він не поїде. Так сталося, що дрон рф залетів у підвал, де проживав пан Микола…
Протистояти російським фейкам можна. Якщо вами хочуть маніпулювати, використовують ваші слабкості. Емоційні рішення найшвидші. Є простий сигнал – якщо інформація викликає у вас страх або гнів, подумайте, кому це може бути вигідно.
