Коли настане мир в Україні: прогноз західних аналітиків [ Редагувати ]
Близьке перемирʼя в Україні стає дедалі примарнішим. Про це пишуть одразу кілька впливових західних видань. Британське "The Telegraph" повідомляє: останні місяці показали затягування війни. У "The Economist" пишуть, що перемирʼя вислизає з рук.
Чому не видно поступу та що буде далі - західних аналітиків розпитала наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Перші 100 днів на посаді американського президента добігають кінця. А не те що миру, навіть припинення вогню між Україною та росією досягнути так і не вдалося.
У британському "The Economist" кажуть, що Дональд Трамп усе ще не полишає надії забезпечити перемирʼя до кінця цього місяця. Та москва проігнорувала заклик Вашингтона щодо безумовного 30-денного припинення вогню. І навіть більше наростила інтенсивність атак.
Пітер Рікеттс, колишній радник з нацбезпеки уряду Великої Британії (2010-2012 рр.):
путін, на мою думку, спеціально затягує, цього й варто було очікувати. Він зациклюється на деталях, робить якісь половинчасті поступки-пропозиції, домагаючись кращих умов. Але це має вигляд ніби путін трохи загрався, бо Трампу вже набридли затягування. І його мрія про швидку угоду щодо України тане. Тож зараз все більше шансів, що Трампу це просто надокучить.
Зараз видається, пише британське "The Telegraph", що Трамп більше зосереджений на досягненні будь-якої угоди, ніж на її змісті чи впливі на Україну. Видання критикує поступливість Білого дому перед москвою, бо це лише посилить апетит путіна. І ще більше відтягне настання миру.
Крістофер Так, експерт зі стратегічних наук, лектор у Королівському коледжі Лондона:
Якщо поглянути на спроби врегулювання складних, давніх конфліктів, як-от російсько-український, то менші угоди щодо припинення вогню та інші можуть зіграти важливу роль у зміцненні довіри між сторонами. Ми часто бачимо такі маленькі дії, це спосіб зміцнення довіри й формування відчуття з обох сторін про можливе масштабніше, всеосяжне врегулювання. Але те, що ми спостерігали щодо угод між росією та Україною, то це ніяким чином не допомагає побудувати довіру. Насправді все навпаки.
Утім, все ще залишається ймовірність, що врешті-решт кремль розлютить Трампа. Бо хай там як, але він продовжує санкції проти рф, запроваджені попередником Байденом. І навіть розглядає можливість введення вторинних тарифів для країн, які продовжують купувати російську нафту.
Джеймі Шей, заступник помічника Генерального секретаря НАТО 2010-2018 рр.:
У першій адміністрації Трампа також були схожі спроби налаштувати відносини з росією, і вони були безуспішними. росія - це росія. І особисто я вважаю, що цього разу буде так само, що Трамп спробує подружитися з росією. Але вже очевидно, що путін не робитиме Америці жодних поступок. Це зрозуміло з відмови щодо припинення вогню. На мою думку, Трамп зрештою визнає, що росія не є другом Сполучених Штатів. І це закінчиться розчаруванням, так само як під час його першого президентського терміну.
Аналітики сходяться на тому, що як би не закінчився мирний процес, видно, що США таки самоусуваються від військової допомоги Україні. Бо вже за кілька місяців припиниться потік зброї, затвердженої Байденом, а Дональд Трамп не поспішає давати зелене світло новим доправленням. Тож сумнівів не залишається, що Європі доведеться латати дірки в постачанні, щоби продовжувати стримувати росію.
