Як росія вкрала Перемогу: історична правда про українців у Другій світовій [ Редагувати ]
Початок травня 80 років тому. Друга Світова війна. Уже за кілька днів нацистська Німеччина підпише акт про капітуляцію. А поки тривають запеклі бої за Берлін. Головна мета Сталіна - встановити над Рейхстагом червоний прапор, хай би скількох життів солдатів це коштувало.
Серед тих, хто звільняв Європу від нацизму, чимало українців. Детальніше про те, що ми втратили у тій війні і який внесок наш народ зробив у Перемогу - розкаже Євген Лесной. Це другий сюжет нашого циклу до Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Російське "побєдобєсіє" побудоване на брехні.
Найбільших втрат зазнала РРФСР під час Великої вітчизняної.
Пропагандистські традиції, що росія успадкувала від СРСР.
Три перші важкі роки Великої вітчизняної війни Радянський союз, всі республіки СРСР, буквально сам на сам воювали з нацистами.
Проголошене Сталіним під час святкування Перемоги над нацизмом за "непереможний русский народ" - зухвало підхопив путін. Російська пропаганда виключила українців із переліку тих, хто переміг нацизм.
Олександр Білоус, завідувач науково-експозиційного відділу Музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук:
Сказали в москві, що росіяни - це народ-переможець, білоруси - це народ-мученик і партизан, а українці - це народ-зрадник. Чи, як сьогоднішній російський лідер говорить, що і без України ми також би перемогли. Це все популізм і нісенітниці.
Загальні людські втрати під час Другої світової війни складають близько 75 мільйонів осіб. Це і Європейський, і Азійсько-тихоокеанський театри бойових дій. Українців серед загиблих до 10 мільйонів. Майже третина всього тогочасного населення УРСР.
Вікторія Яременко, начальник Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті:
Це була значна демографічна криза. І Інститут демографії, оперуючи цими цифрами, ще на початку, коли розпочалася російсько-українська війна у 2014 році, говорив, що українці цей збиток не компенсували.
І понад сім мільйонів українців служили в складі Червоної армії під час Другої світової війни
Вікторія Яременко, начальник Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті:
Почалася вона для українців відразу 1 вересня 1939 року. Тому що ми говоримо про Україну в межах тих територій, які маємо сьогодні. І фактично в перші дні війни західноукраїнські міста вже зазнали бомбардування. І українці брали участь вже з перших днів у боротьбі саме проти Гітлера в складі війська польського. Далі велика частка українців була в складі Червоної армії. Близько 7 млн.
Те, що в СРСР, а потім і в сучасній росії старанно намагаються забути, є частиною історії України. Українці жили на території Польщі та Румунії. Країн, які постраждали як від німецьких нацистів, так і від СРСР, що разом розпочали ту Велику війну. Після 1 вересня 1939 року українці воювали в різних арміях світу.
Олександр Алфьоров, історик, майор ЗСУ:
Українці воювали в арміях: червоній, німецькій, польській, французькій, англійській, канадській, американській, в армії Нової Зеландії, Австралії, навіть воювали в арміях Угорщини та Румунії. У всіх арміях, які були задіяні, були українці. І, зокрема, ще була конкретна група червоних партизанів - це були так звані ДРГ. І був свій рух опору, який називається Українська повстанська армія.
Володимир Бірчак - історик та чинний військовий. Майже всі його дідусі були в УПА.
Володимир Бірчак, онук учасників УПА:
Мій дідусь по маминій лінії Богдан був в Організації українських націоналістів. Двоє його братів, Василь і Михайло, були в Українській повстанській армії. Василь був поранений, згодом був висланий на Сибір на поселення, де й перебував і таки дожив до незалежності.
Упівців ані радянська влада, ані сучасні росіяни ніколи не визнавали переможцями над нацизмом. Для них вони вороги, бо боролися не лише з нацисткою окупацією, а і з радянськими загарбниками.
Володимир Бірчак, онук учасників УПА:
Боротьба не завершилась ні 9 травня 1945 року, ні 2 вересня 1945 року, коли завершилась Друга світова війна. Боротьба тривала, тому що це боротьба за створення Української самостійної соборної держави.
Партизани УПА відтягували на себе величезні сили німців на території України. Бо діяли з Заходу України аж до Сумщини включно.
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук:
Фактично через підпільний рух пройшло десь 400 тисяч чоловік. Натомість вважається, що сама УПА мала десь до 100 тисяч чоловік. І вона також воювала проти нацизму.
І саме бійці УПА стали для СРСР і надалі рашистської пропаганди кісткою в горлі та головними персонажами лякалки про "злісних бандерівців".
Олександр Алфьоров, історик, майор ЗСУ:
Міф про українців-бандерівців і міф про колаборацію були створені в СРСР. Зокрема, до цих міфів звертається путін у 2023 році, коли, наприклад, є пряме звинувачення з його уст про те, що українців вбили півтора мільйона євреїв під час Другої світової війни на території України, що це були колаборанти.
Історик та письменник Андрій Павлишин порівнює ставлення до упівців в СРСР та у комуністичній Польщі до солдатів підпільної армії Крайова, що також воювала проти нацистів і більшовиків.
Андрій Павлишин, письменник, перекладач, поляніст:
У сталінські часи їх садили, страчували, але починаючи від середини 50-х вони поволі ставали частиною суспільного дискурсу, мали право на офіційне працевлаштування навіть у високих адміністраціях, у дипломатії. У Радянському Союзі була цілковита ненависть до УПА, їх визнавали повністю ворожою силою.
Після радянських таборів та катівень учасникам УПА було заборонено вільно обирати місце проживання, навчання чи фах. До ветеранів-упівців навіть у часи Незалежності зберігалося неоднозначне ставлення. І лише з початком російсько-української війни у 2014 році їм нарешті віддали належну шану.
Андрій Павлишин, письменник, перекладач, поляніст:
З початку війни за незалежність у 2022 році УПА стали рівноправним абсолютно активним учасником суспільного дискурсу пам'яті про Другу світову війну.
Але радянські злочини скоювали не лише проти учасників ОУН та УПА. Червоні генерали не жалкували українців в цілому. Цивільних чоловіків кидали в бій навіть без зброї.
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Музею історії України у Другій світовій війні, кандидат історичних наук:
Лише Харків дав 15 тисяч Воронезькому фронту під час першої мобілізації. І так далі. І цих людей кидали в бої необученими.
Сучасні рашистські методи ведення війни мало чим відрізняються від тодішніх. Ось що писав один з українців батькам. Він загинув у 43-му році на Лютізькому плацдармі.
Роман Кабачій, старший науковий співробітник науково-експозиційного відділу Музею історії України в Другій світовій війні, кандидат історичних наук:
Цей хлопець встиг написати листа, і він написав: "Мамо, тато, навіщо ви мене родили? Тут єдине, що я прошу, щоб я помер своєю смертю, і щоб мої кістки не валялись по землі".
Минуло 80 років після завершення тієї війни. Тих, хто брав у ній участь, і навіть дітей, що народилися в ті часи, майже не залишилось. Українці останній час переосмислюють участь пращурів в Другій світовій, бо воювали не за власну державу, але за свою землю.
Віталій Дрібниця, викладач історії, блогер Vox veritatis:
Дуже важке питання, тому що українці були складовою частиною Радянського Союзу, який все-таки був не демократичною країною, а тоталітарною, тому це питання ще потребує осмислення.
З російського боку на адресу українців постійно лунають звинувачення у співпраці з нацистами.
Олександр Алфьоров, історик, майор ЗСУ:
Насправді історія з колаборантами після Другої світової війни порушується виключно росіянами, тому що, наприклад, кожен десятий француз був колаборантом в гітлерівській державі. І питання колаборації закінчилося з Організацією об'єднаних націй. До нього лише повертаються росіяни.
Водночас самі росіяни обрали символом "побєдобесія" георгіївську стрічку, що немає жодного стосунку до червоноармійців. А навпаки.
Віталій Дрібниця, викладач історії, блогер Vox veritatis:
Георгіївська стрічка була символом армії Власова — колабораційних підрозділів. І, власне кажучи, радянська армія особливо в полон їх не брала, намагаючись ліквідувати зрадників, як на той момент це вважалося, на місці. У них поєдналися культ червоного прапора перемоги й культ колабораційних формувань.
Російсько-українська війна для сучасників вже перекрила ту Другу світову. Але наразі ми воюємо, зокрема, і за право мати власний погляд на події вісімдесятирічної давнини. Право обирати пантеон своїх героїв, берегти свою історію.
