Пекло під ногами: як розміновують Харківщину [ Редагувати ]
З моменту деокупації на Харківщині встигли розмінувати 36 тисяч гектарів землі, це лише три відсотки від ймовірно забрудненої вибухонебезпечними предметами території. Саперам ДСНС та поліції допомагають і представники неурядових організацій. Днями вони передали мешканцям громади ще 18 очищених ділянок. Світлана Шекера розповість про це детальніше.
Пані Вікторія згадує жахіття окупації у 22-му у селі Коробчине.
Вікторія Гончарова жителька с. Коробчине:
Стріляли. Дуже страшно було. Розбивали магазини, будинки горіли. Ми бігали гасили вулицями. Як десь вибух, ми одразу: "У кого, у кого?" Туди біжимо, гасимо. Жаль тих людей, які від уламків загинули. Наші односельці.
80 відсотків Чкалівської громади були в окупації, розповідає начальник селищної адміністрації. Після того, як наші захисники вигнали рашистів, у полях, лісосмугах та й самих селах лишилося багато вибухонебезпечного брухту.
Сергій Котенко, начальник Чкалівської селищної військової адміністрації:
Станом на 22 рік майже 80% нашої громади були дуже сильно засмічені вибухонебезпечними предметами. На сьогодні вже розміновано близько 80% риллі, і 80%, скажемо, населених пунктів.
Та землі засмічувалися залишками снарядів не тільки під час окупації. А й пізніше від ворожого обстрілу тут, під Кам’яною Яругою.
Валерія Шумська, керівниця операційного напрямку розмінування компанії Halo Trust у Харківській обл.:
У травні 2024 року під час перевантаження боєкомплекту української армії, дві вантажівки, які були повністю завантажені боєкомплектом, у них поцілив ворожий російський дрон. На жаль, стався дуже великий вибух, і усі боєприпаси, ручні гранати, мінометні міни, різного калібру снаряди розлетілися навкруги радіусом до 2 км від епіцентру вибуху.
І це ще неповний перелік небезпечних предметів, які чатують на людей. Поки територія поступово перетворюється на густі чагарники.
Олександр Котвицький, заступник регіонального операційного менеджера Гуманітарного розмінування у Харківській обл.:
Харківщина дуже засмічена протитранспортними мінами у пластиковому корпусі, протипіхотними мінами ОЗМ. Дуже часто встановлені гранати на розтяжках. Ну, і дуже велика біда - це ПФМ-1. Це міна-"пелюстка".
Роботи в демінерів багато, але набутий досвід уже дозволяє працювати ефективніше. Допомагають і машини механічного розмінування. За останній рік тільки ця організація розчистила втричі більше земель у порівнянні з попереднім.
Максим Серіков і сам фермер. Його угіддя в Куп’янському районі вже розміновані, а він допомагає очищати землі сусідньої громади.
Максим Серіков, оператор розмінувальної машини:
Цей робокар розчищає першочергово, він знімає загрозу розтяжок, що встановлювали військові.
Демінери показують масштаби небезпеки, яку становлять так звані сплячі у землі боєприпаси.
Це одна з вулиць. Погляньте, наскільки навколо було затягнуто мінами, наскільки навколо було небезпеки по всіх ґрунтових дорогах.
І зараз виявляють нові заміновані поля.
Якщо ми говоримо про цей населений пункт, то сьогодні близько 30 мінних полів тут є.
А ось знахідки, які дістають демінери.
Це осколкова сорочка від протипіхотної міни ОЗМ. Вона складається з більше ніж 2 тис. осколків різних. Ось такі маленькі осколки. Вони несуть реальну небезпеку. Вони вбивають.
Над розмінуванням на Харківщині працюють урядові й неурядові організації. Одна з них напередодні передала громаді 18 очищених ділянок.
Валерія Шумська, керівниця операційного напрямку розмінування компанії Halo Trust у Харківській обл.:
Водночас групи ще продовжують працювати, і в майбутньому ми очікуємо, що всі приблизно 30 га землі будуть повністю передані у безпечне користування громади.
Тільки в цій Чкалівській громаді на Харківщині п’ята частина засмічених вибухівкою земель поки не розмінована. А це три з половиною тисячі гектарів чорноземів, які неможливо використовувати.
