У Кропивницькому запрацювала Служба супроводу ветеранів [ Редагувати ]

Максим Сліпець, ветеран російсько-української війни:

У 18 році з Лисичанського військкомату я пішов служити, у 22 році я отримав поранення і так от по реабілітаціях: Дніпро, Львів, Трускавець, Штати, і потім попали сюди у військовий госпіталь Кропивницький.

У Кропивницькому госпіталі Максим був сам-один: без рідних та друзів. Адже він родом із Лисичанська. Після поранення сорокарічний чоловік опинився у кріслі колісному. Щойно виписався з медзакладу, постало безліч викликів: від оформлення пенсії до облаштування побуту. Ветеранові тоді допомогла волонтерка, з якою познайомився у госпіталі.

Вікторія Бобіта, волонтерка:

І я зрозуміла, що я не маю права його кинути. Далі це питання виникло на рахунок пенсії, це такий собі був виклик, коли я перше поїхала і здала всі документи в ТЦК, з чим ми зустрілись: перше - неправильна фінансова довідка, друге - на Максимі не списана зброя, третє - оскільки не списана зброя, його військовий квиток в ТЦК.

Щоб оформити всі виплати та пільги, знадобився майже рік.

Максим Сліпець, ветеран:

Я не знаю, аби не Вікторія, якби це взагалі відбувалось, дуже складно було. Сам, одному дуже важко, ніяк не можна від слова зовсім, особенно людині на візку, не всі, багато-багато державних служб, в які просто дуже складно заїхати всередину, не то шо кудись в кабінет.

Щоб українські захисники та захисниці користувалися пільгами, правами, можливостями та гарантіями - в Україні запрацювала Служба супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. У Кропивницькому уже тринадцять таких фахівців. Одна з них - пані Наталя, мама ветерана.

Наталя Шаповал, фахівчиня із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб:

Я вирішила прийти сюди в службу, допомагати, надавати консультації, вивчити більш детально все, що можна, як можна допомогти хлопцям.

Поруч з нею консультує і колишній фронтовик Руслан. Пояснює нам, які саме послуги може надавати фахівець із супроводу.

Руслан Погорілий, фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб:

Ми маємо право супроводжувати їх, наприклад, в ЦНАП, ТЦК, Совбез той самий, підтримувати, консультувати їх з усіх питань, які в них виникають. Оформлення одноразової грошової допомоги, проходження тієї самої медичної комісії, потім встановлення статусів.

Такі спеціалісти мають бути у кожній громаді. Та після першого відбору половина місць - вакантні.

Наталя Сівова, керівниця управління у справах ветеранів Кіровоградської ОВА:

У Кіровоградській області в громадах введено 92 посади фахівців із супроводу ветеранів, маємо фактично 50 працевлаштованих фахівців із супроводу, проте така кількість працевлаштованих осіб є недостатньою для того, щоб охопити всю ту кількість ветеранів, які є на сьогодні в Кіровоградській області.

Тож очікується, що Міністерство у справах ветеранів поновить можливість подавати заявки. Їх можна буде надіслати через електронний портал "єВетеран". Головні вимоги: мотивація та наявність вищої освіти.

Наталя Сівова, керівниця управління у справах ветеранів Кіровоградської ОВА:

Ідеальний кандидат, це звісно, що ветеран війни, який може за принципом "рівний-рівному" надати підтримку, надати консультацію, надати супровід. На сьогодні заробітна плата фахівця із супроводу ветерана, якщо говорити про виплату на руки, бо саме це цікавить кандидатів на посаду фахівця, то вона складає в районі 20 тисяч гривень.

Вікторія, яка підтримала Максима та продовжує йому допомагати, зауважує: робота фахівця із супроводу не має обмежуватись кабінетом.

Вікторія Бобіта, волонтерка:

Супровід повинен починатися з госпіталю, мають зразу знати всі списки хлопців, вже там починається оця комунікація з ветераном, і вже там починаєте розуміти, які є питання.

Волонтерка додає: для ефективної роботи такого спеціаліста його функції та обов'язки мають розширювати.