путін зірве терпець Європі й США: прогноз аналітиків [ Редагувати ]
Шанси на приїзд путіна до Стамбула і так були мізерними - кажуть західні аналітики. російський диктатор продовжує затягувати переговорний процес та не збирається йти на припинення вогню. Чи стануть стамбульські перемовини останньою краплею в чаші терпіння західних партнерів? Думки аналітиків зібрала наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Які справи російського диктатора важливіші за переговори про мир, і чому він вирішив не приїздити до Стамбула - сам путін не пояснив. Його робочий графік на сьогодні - невідомий. У кремлі лише сказали про якісь робочі зустрічі. Натомість західні експерти не здивовані відсутністю путіна. Навпаки, було б дивом, якби він все-таки зʼявився на зустріч із президентом Зеленським.
Стівен Голл, доцент, викладач російської та пострадянської політики в університеті Бата:
Я бачу щонайменше дві основні причини. По-перше, він стверджував, що Зеленський є нелегітимним президентом, тому рукостискання з ним виглядає негарно. По-друге, згідно з російською пропагандою, Зеленський - голова неонацистської хунти. Тож знову ж таки, як це тиснути руку. Крім того, ця зустріч підкреслила б - є щось і про нього насправді варто домовлятися. Для путіна ця війна за те, щоб Україна стала якщо і не частиною росії, то отримала новий проросійський уряд, демілітаризацію, денацифікацію і все інше.
Перемовини в Стамбулі точно пішли не за сценарієм російського диктатора - кажуть аналітики. Бо він намагався перехопити ініціативу Києва та європейських партнерів, щоби уникнути 30-денного перемирʼя. Виклик президента Зеленського щодо особистої зустрічі змішав усі карти кремля.
Ігор Петренко, політолог-міжнародник:
путін до цього намагався постійно затягувати, він намагався відходити від прямої обіцянки. Тобто начебто не виходити з переговорного процесу для того, щоб зберігати контакт зі США. Тобто не казати ні так, ні ні, а намагатися висувати додаткові вимоги, давати такий формат. Зараз фактично президент Зеленський затис його в куток, тому що він сказав: "Окей, я приїду, давайте напряму будемо говорити, що тільки лідери двох держав можуть досягнути відповідної домовленості з гарантією посередництва Ердогана". Добре, чудово. путін через свою одержимість Україною не готовий на це піти.
Які б аргументи не були у російського диктатора, і щоб не робили його посіпаки у Стамбулі, головною міжнародною новиною стануть не перемовини делегацій. А відсутність путіна на цих кадрах.
Стівен Голл, доцент, викладач російської та пострадянської політики в університеті Бата:
Присутність Зеленського в Туреччині покажуть усі американські ЗМІ. І хоча Дональд Трамп не обов’язково погоджується з основними ЗМІ, але вони подаватимуть це як бажання Зеленського досягти миру. Ми також знаємо з опитувань громадської думки, що американці підтримують Україну, а не росію. Якщо в оточенні Трампа почнуть говорити, що насправді Зеленський і Україна хоче миру, а не росія, то, можливо, зрештою це може підштовхнути Трампа до ухвалення рішень.
Це шах і мат від України - кажуть аналітики. Бо якби путін таки приїхав, все одно не погодився б навіть на 30-денне перемирʼя і мав би кепський вигляд. А те, що не зʼявився - лише підкреслює його небажання домовлятися. І тут уже хід за Сполученими Штатами. Бо мають чимало важелів натиснути на москву.
Ігор Петренко, політолог-міжнародник:
Вони можуть збільшити санкції безпрецедентні, але найголовніше, що вони можуть зробити - це озброїти Україну до зубів. Хочете прийняти ленд-ліз? Окей. Не хочете в рамках якихось інших програм? Окей. Хочете продати Україні за те, щоб Європа спільно з Україною заплатила за ці пакети? Окей. Всі ці варіанти можуть бути. Трамп може пояснити, що цей інтерес тому, що ми підписали мінеральну угоду, бачите, от європейці, Україна за це платить, ми даємо не безкоштовно, і тоді планується відповідна кампанія, коли росії буде непереливки.
Та це оптимістичний сценарій. Бо цілком може статися так, що Трамп заявить про відсутність поступу та вихід з переговорів. І тоді вже вся увага на Європу. Чи діятиме вона рішучіше.
Стівен Голл, доцент, викладач російської та пострадянської політики в університеті Бата:
Європі не обовʼязково відряджати війська, не обов'язково постачати зброю. Але в чому однозначна перевага Європи, це велика кількість літаків. І вони кращі. З такою повітряною силою вона цілком спокійно може створити захисний щит над Україною, хай навіть не всією, це був би початок. Можна також домовлятися з Туреччиною, членкинею НАТО щодо відправлення її кораблів у Чорне море, тобто є способи зробити це та захистити Україну.
Зараз же головне питання, чи дотисне Київ та Європа ідею з перемир’ям. Чи агресорці таки вдасться перемкнути увагу з повного припинення вогню.
В Інституті вивчення війни підсумовують, що країна-агресорка лише симулює переговори. А насправді її мета не змінилася від початку війни - це повна капітуляція України. Крім того, армія окупантки зараз готується зовсім не до перемирʼя, а до великого літнього наступу.
