Терористи з артилерії обстрілюють Широкине та Павлопіль [ Редагувати ]
Добровольчий батальйон "ОУН" організовано відводять із селища Піски. У Міноборони запевняють: рішення прийнято в рамках виконання Мінських домовленостей. При цьому особовому складу батальйону запропонували офіційно увійти до складу Збройних сил України.
Напередодні комбат "ОУН" Микола Коханівський заявляв, що батальйон готовий стати окремим підрозділом 93 бригади, з якою пліч-о-пліч воювали упродовж восьми місяців. Нагадаю, раніше від лінії вогню відійшов і "Правий сектор", щоб підготуватися до вступу в Збройні сили.
На Маріупольському напрямку бойовики продовжують обстрілювати позиції українських військ. Зокрема, ціляться по селищам Широкіне, Павлопіль і Черненко. Б’ють переважно із артилерію. Як виживають у прифронтовому селищі Бердянське, що на Донеччині - бачили наші кореспонденти.
Це околиця Бердянського, за нею вже Широкіне. Там бої майже не припиняються. Противник постійно маневрує і спеціально змінює позиції. Зараз тимчасове затишшя. Коли розпочнеться черговий обстріл - передбачити не береться ніхто.
"За секунду може початися обстріл. Спочатку в Широкино, а потім почнуть прилітати сюди. Постійно йде пересування техніки, заїжджає від легкових, закінчуючи вантажними", - розповідає військовослужбовець "Кіт".
Поки надворі спокійн Валентина Крюкова виходить на вулицю. Виглядає онуків з міста. Майже тиждень не бачила.
"Чекаю, сьогодні ж п'ятниця. Ще три дні вихідних. Ось це моя внучка. Навчається в 5 класі, вчиться добре".
Дівчата змушені вчитися у місті. Школа зруйнована мінами і снарядами бойовиків. Не працює більше півроку.
Додому добираються як доведеться. Якщо не довезе маршрутка, - їдуть на попутках. А якщо обстріл, залишаються у місті. Шестикласниця Катерина через війну пропустила кілька місяців навчання. Зараз намагається наздогнати програму.
Напередодні Великодня бабуся приготувала онукам смачні подарунки.
"Ось це ми готуємо подарунки дітям. Яйця ще не фарбували, бо рано. Продукти приїхали, на вечір будемо готуватися до свята", - каже пенсіонерка Валентина Крюкова.
До свята готуються всі мешканці Бердянського. Їх у селі зараз - 60. Зустрічають гуманітарну допомогу. Червоний хрест привіз ліки і продукти. Видають за списком. У черзі в основному літні люди. На скільки вистачить - сказати складно.
"Продукти дали, будемо тягнути потихеньку, поки ремінь не зменшиться. - А магазинів тут немає? - Втекли все з першого дня. Які тут магазини?", - каже пенсіонер Володимир.
У селі все зачинене. Медпункт не працює. Утім, люди все одно сподіваються на краще.
"До Європи я хочу, от куди. Я хочу як там вони живуть", - зізнається житель селища Бердянське Володимир.
"Я народилася в Україні, я не хочу їхати нікуди", - каже жителька селища Бердянське Любов Корабльова.
Поки в селищі спокійно, наші військові облаштовують свої позиції. І пильно стежать за пересуванням ворожої техніки. Противник звідси зовсім близько.