Чиновники неохоче роздають ділянки ветеранам війни на Донбасі [ Редагувати ]

Пільги для бійців на сході. Про них багато хто чує, але мало хто отримує. Наприклад, обіцяли виділити землю хлопцям, які повернулися з АТО. В Держкомземі відзвітували, що ділянки знайшли, виділили, вистачить усім.

За останніми даними бійцям і сім'ям загиблих уже передали у власність більше 3 тисяч земельних ділянок. Але що відбувається насправді? Журналісти Олена Механік та Ольга Сас зустрілися з тими, кому держава заборгувала.

- Чому там перебуваєте зараз?

- Хочемо, щоб нам дали офіційну відповідь на наші звернення. Кажуть, міністра немає, а ми нічого робити не будемо. Кажу, ми будемо його чекати. Ну, сидите, чекайте. Ми вас закриємо і ви будете тут сидіти.

Це демобілізовані через поранення бійці Нацгвардії, яка підпорядковується МВС. Вже кілька діб вони днюють і ночують, буквально, під міністерським боком.

- Зараз ми покажемо наші апартаменти тимчасові. Це приймальня міністерства внутрішніх справ. Я показую ваш побут.

Вхід-вихід через вікно. Кажуть, так буде, поки бійці не отримають житло.

- Є таке містечко маленьке під Києвом "Фортеця", так зване міліцейське. Там відпочивають чини. Ну, хвалять себе, горілочку п'ють, з дівчатками. А у нас є хлопці, які інваліди війни з Донецька і з Луганська, у яких вдома згоріли повністю або хтось їх підпалив. Їм немає де жити. І ми просимо зараз ще для трьох сімей, щоб вселили там. Будиночки стоять порожні. Ніким не зайняті.

Вирушаємо у "Фортецю", подивитися на потенційне житло. Після тяжкого поранення Євгену спокій лише сниться. З червня воював на Донбасі, тепер бореться за житло для однополчан.

"Цей будинок пустує увесь наше час перебування тут. Ніколи і нікого тут не бачили. Жодного разу за увесь час, як ми тут. Якщо б це було приватна власність, тут питань не було б. Але це все державне. Ось це найприкріше", - розповідає ветеран АТО Євген.

"Місяць тому я подав документи на отримання земельної ділянки в Ірпені. І призначили на цей день якийсь результат. Позитивний або негативний, зараз дізнаємося", - розповідає Євген.

Хлопцеві відновлювати б сили після поранення, а його ганяють чиновницькими кабінетами.

- А ви зараз підніміться в земельний відділ, вони вам все пояснять. На ту відповідь вам прийде відповідь, що буде виділена земля.

- А коли?

- Так землі немає. Все, що було, Держкомзем вже пороздавав.

Проте співробітники виконкому все-таки вселили надію. Для таких, як Женя, земля є. На околиці. Вирушаємо подивитися.

- Чи варто брати ділянку?

- Торф.

- Тут торф під ногами?

- Так. Це все торф. Горить добре.

- Питаю: "А чому дали ось тут на болоті ділянку?" А нам сказали, АТОшникам давати там. Ну, чому там? Є ж інші місця. А от нам так сказали, давати тільки там.

- Тут якщо починає горіти, то воно горить 20 метрів вниз. Це торф. Тут буває так: суцільна вода, і лід пре.

- Прямо затоплює все?

- Затоплює, так.

"А з іншого боку Ірпеня на протилежній стороні мальовничий ліс, де ділянки з цього боку і з того боку продаються і користуються попитом. Не дуже добре на душі, прикро", - бідкається Євген.

Такий земельний розподіл нам прокоментував мер Ірпіня.

"Та територія - це не місто Ірпінь, це ділянки, які є поза межами Ірпеня. Тому, в даному випадку, якщо хтось і міг запропонувати учаснику АТО дану земельну ділянку, то тільки в земагнестві. Обіцяти найлегше всього. Ми в даному випадку уприраємося в певний об’єм земельного ресурсу. І як би нам не хотілося всім дати землю, ми цього зробити не зможемо. Це треба також розуміти", - пояснив міський голова Ірпіня Володимир Карплюк.

Та чиновник запевнив - землю виділятимуть. Але лише тим учасникам АТО, які раніше жили в Ірпіні.