Благодійники зіграли у футбол заради дітей з синдромом Дауна [ Редагувати ]

Як допомогти дітям із синдромом Дауна, не маючи при цьому спеціальних знань і навичок? Відповідь на це питання знають футболісти-аматори. Щороку команди солідних українських та зарубіжних компаній збираються у Києві на турнір із міні-футболу, що має назву "Кубок відкритих сердець". За участь у змаганнях спортсмени роблять благодійні внески. Подробиці - далі.

Тут усе, як на звичайних змаганнях. Урочисте відкриття, розминка і зрештою самі матчі. А от поза майданчиком - особливі вболівальники - діти з синдромом Дауна. Внески команд - а цього разу вони склали 170 тисяч гривень - направлять на освітні програми у благодійний центр і використають для розвитку дошкільнят.

"Ось ці футболісти - не єдині, хто підтримує центр розвитку дітей із синдромом Дауна. Також проводяться благодійні змагання з пейнтболу та боулінгу. Загалом торік спортсмени зібрали 270 тисяч гривень. А це - третина бюджету центру", - говорить Олеся Гнатюк, кореспондент.

Батьки чотирирічного Саші до спеціалістів звернулись одразу після народження сина. Спочатку їм самим допомогли подолати розпач та шок. Потім навчили як повноцінно жити із такою особливою дитиною. А тепер вже і сам хлопчик отримує в центрі всю необхідну допомогу.

"Основне правило виграшу в даній ситуації - це любов. Тоді все вийде і станеться. І віра в те, що ці діти вони теж здатні, готові, можуть. І вони мають право на самостійне життя", - говорить Андрій Дубовий, батько дитини із синдромом Дауна

Шанс на самостійне життя мають далеко не всі діти. Щороку в Україні народжується понад чотириста двадцять дітей із синдромом Дауна. І багатьох із них батьки залишають у пологових будинках. Згодом їх відправляють у спеціалізовані заклади. Та навіть найкращий інтернат не в змозі забезпечити такій дитині повноцінний розвиток, кажуть спеціалісти центру. Тільки в сім"ї можлива постійна особлива увага від народження. А це - головна запорука успіху.

"Наше завдання, як благодійної організації, пояснити батькам, що якщо навіть у вашій родині таке трапилося і народився дитинка з синдромом Дауна, то це не кінець світу. Є методики виховання таких дітей, ці діти соціалізуються, головне не запанікувати, не впасти у зневіру , в депресію", - говорить В'ячеслав Зирянов, координатор благодійної організації.

Із кожним роком українці у цьому питанні стають відповідальнішими. Все більше дітей із синдромом Дауна виховують у родинах. Дуже повільно, але своє ставлення до дітей сонця, змінює і суспільство. І батьки маленького Сашка сподіваються, що коли він стане дорослим, його не жалітимуть, а сприйматимуть як рівного.