Діти-переселенці із Маріуполя переховуються від війни у інтернатах (відео) [ Редагувати ]

Проблема дітей, потерпілих від воєнних конфліктів - глобальна. Напередодні світ відзначив офіційний День безневинних дітей - жертв агресії.

Свято започаткувала ще 1982 року Генеральна Асамблея ООН, з метою привернути увагу людства до дітей Палестини.

За 33 роки у 2015 такі діти для України вже не далека проблема Близького Сходу. Адже зараз війна точиться на нашій території.

Маленькі переселенці з Маріуполя вимушені переховуватися від агресії в одному з інтернатів Чернігівщини. Як живуть українські діти війни, бачила кореспондент Наталія Тягнирядно.

Світланка не випускає з рук телефон. Щогодини їй дзвонить мама.

- Як у Маріуполі справи, що там, тихо в місті?

Це - найважливіша інформація, а ще коли приїде мама. Півроку тому війна розлучила Світлану та її рідну сестричку з батьками.

Район Маріуполя, в якому жила родина Світлани Перебийніс, обстрілювали постійно. Коли снаряд влучив у сусідню школу, батьки відправили дівчат у Чернігівський інтернат.

"На початку дуже тут було важко. В інтернаті. Мі з повноцінної сім'ї. А тут все чуже, друзів немає", - розповідає переселенка із Маріуполя Світлана Перебийніс.

Умови проживання в інтернаті намагаються зробити такими, як в рідній домівці. На цій кухні дівчатка самі можуть куховарити. Зазвичай це робить Світлана.

Тут з їхньої кімнати видно сад. А от з вікон маріупольської квартири, згадують дівчата, було видно лісосмугу, звідки постійно велися обстріли. Ці картинки закарбувалися в пам’яті надовго.

"Коли наступного дня ми з мамою приїхали за речами, щоб сюди забрати, то було моторошно все тихо, люди в чорному, робочі якісь прибирали. Все так страшно, розбомблено, порожньо", - розповідає переселенка із Маріуполя Світлана Перебийніс.

Щоб забути ці жахіття, потрібно їх спершу детально обговорити, кажуть психологи. Хоча не усі діти охоче діляться такими спогадами.

Найдієвіший спосіб розговорити їх, кажуть фахівці, - метафоричні картки. Свій душевний стан діти асоціюють з малюнком і в такий спосіб діляться власними проблемами.

"Зараз чернігівські психологи самі розробляють власні картки з малюнками, які також допомагають розкритися і говорити про свій внутрішній світ", - розповідає практичний психолог.

Від початку АТО на Чернігівщину переселилося понад 50 дітей. Більшість з них змушені і зараз жити без батьків.