Шлях в зону АТО: техніку завантажили, а про бійців класично забули [ Редагувати ]
12 годин чекаємо відправки ешелону. Техніку завантажили, а про бійців класично забули. Спали хто де: на землі, на бетерах, не спали взагалі. Палили багаття з соняхових стебел. Холод, здавалося, був скрізь. Навіть у кишенях і під арафаткою. Буде медицині чим займатися в зоні.
Дехто, звичайно, грівся звичними методами. А ми чекаємо, чекаємо, чекаємо... Над степом сходить сонце. Найкрасивіші світанки я бачив саме тут.
Стіна в магазині. І вона там не одна така. Нагадує туалет в "Фазенді". Скільки тисяч бійців пройшло через цей перевалочний пункт... Випили кави, зійшло сонце. Стало веселіше. Одні їдуть туди. Інші повернулися звідти.
Співи, гітара, пиво. Брудні всі. Девіз останніх днів: чем чуханистей, тем жиганистей.
