П'єса-прощання з Росією: на кого ж ти нас покинула [ Редагувати ]
Околиці Дамбасу. Хата-мазанка, дирява та без стікла в вікнах, по хаті шугає осінній холодний вітер і літає листя з дерева, на присьбі сидить ворона і клює шкурку з горіха…
В хаті на лавці сидить Росія в косоворотці і в лаптях, та ДНРЛНР (существо з двома головами і одним уродлівим тілом) в якомусь камуфляжному дранті. На стіні висить портрет Майкла Джексона під яким написано "Абама-абізяна"
Росія: Ну, в гостях, как говорится, хорошо, а дома лучше. Пойду я…
ДНРЛНР: Э! Ты куда???
Росія: дамой.
ДНРЛНР: так може и мы с тобой?
Росія: не советую… Хорошо, так сказать, там где нас нет. Запомните это надолго: там где нас нет, там - хорошо!
ДНРЛНР: ты обещала окна вставить, зима на носу!
Россия: та скоко той зимы? А летом - наоборот, сквознячок. Хорошо.
ДНРЛНР: и шо делать будешь?
Росія: отдохну маленько, в Сирии…
ДНРЛНР: а чьо не в Турции?
Росія: та, пробовала, летала, не пускают уже туда.
Встає і виходить, та тихенько дворами пробирається на Схід…
ДНР – ЛНРУ: І шо теперь?
ЛНР: шо теперь-шо теперь, тюрма!
ДНР: Айте купадон! Мизен так-нот пинто! Бастуджо нек-нем труляля! Нет чача трукаделло вит (Заткнись!)
ЛНР: Порко-мадонна, диум песто пер бако кастелло! Дене брано хемаре инчес арвестих цхам дураля (Простите погорячился!)
Дальше следует непереводимая игра слов с использованием местных идиоматических выражений…
Відчиняються двері. Заходить Україна в шапці і кожусі, підперезана червоно-чорним кушаком. Україна червонощока з морозу, вусата і довольна жизню. В руках у неї коробочка кондитерських іздєлій фабрики "Рошен" під названієм "Кнутом і пряніком". Пряників в коробочці нема, а тільки батіг…
Україна дивиться на ДНРЛНР: шо вилупились, сиротки?
ДНРЛНР осторожно встають з лавки: Здравствуйте!
Україна: здрастуйте-здрастуйте, вилупки овечі…
ДНРЛНР: а у вас покушать что-то есть?
Україна: есть-есть, січас бл@ть покушаєте… Роздягайся стерво!
