На Луганщині сепаратисти шукають шпарини в обороні армійців [ Редагувати ]

На Луганщині українським військовим останнім часом найбільше допікають розвід-групи бойовиків. Із селища Кримське наші кореспонденти. Дивимося їхній репортаж.

Околиці окупованого села Сокільники українським військовим уже навіть сняться. Позиції бойовиків тут кожен боєць знає, як свої п'ять пальців.

"Ось їхній бліндаж, вони виходять тільки на перекур, пересування зміни, варти".

Олександр зараз командує підрозділом на цій ділянці фронту. Розповідає: якщо вдень противник зазвичай неактивний, то вночі невеликі ворожі групи розвідують позиції українських військових.

"Лізуть до нас, підлазять. Знають, що можуть пулю в лоба отримати, можна десь і на розтяжку нарватися. Може вони доріжки шукають, дивляться як ми реагуємо", - каже військовослужбовець Збройних сил України Олександр.

Втім, вогонь нашим бійцям тут відкривати вже давно не доводилося, але те, що потрібно бути постійно напоготові - зрозуміло, щойно ми наблизились до бойової техніки.

"Плюс, прийнято. Я ж кажу, ми за ними дивимося і вони за нами весь час. - А що передали? - Два бліки побачили - або бінокль, або в приціл дивиться".

"З тієї будівлі, трохи правіше, є водокачка. Там працюють снайпери. Вони про себе періодично нагадують - раз на два тижні, може раз на тиждень щось прилетіти".

Однак, селище Кримське, кордони якого захищає двадцять четверта бригада, помалу повертається до мирного життя. Українські солдати звикли допомагати людям продуктами і ліками. Для хворого на діабет шестикласника Віталіка вдалось розшукати інсулін.

"Ліки дійсно важко дістати, тільки завдяки волонтерам дістаємо", - каже жителька Кримського Олена Квітчаста.

У Кримському мати і син пережили не один день важких ворожих артилерійських обстрілів. Тому Віталік на питання - що він малює для подарунку військовим, твердо каже: мир.