На Одещині інваліди-переселенці виживають у занедбаній школі-інтернаті [ Редагувати ]

На Одещині триває епопея з житлом для інвалідів-переселенців. Нагадаю, восени, від безвиході - вони самостійно оселилися в порожній школі-інтернаті в селі Фонтанка. Про те, як біженці переживають нинішню, зовсім не теплу зиму - репортаж наших кореспондентів.

Колишня школа-інтернат для "важких" підлітків розташована буквально за кілька кілометрів від Одеси. Запропоновані чиновниками варіанти розселення - наприклад, в одному із сіл за 250 кілометрів від міста, людей не влаштували. Мовляв, там навіть медичної допомоги не дочекаєшся. Тому вони живуть тут, а це близько тридцяти людей: інваліди та їхні родичі. Зінаїда Андріївна з Донецька займає колишню класну аудиторію. Головна проблема, каже, - відсутність води. Її доводиться просити в місцевих жителів і носити у відрах.

"Антисанітарні умови сильно погані. Ні помитися, ні попрати - це найнеобхідніше", - говорить Зінаїда Панишева, переселенка з Донецька.

Насилу переселенці налагодили електропостачання й опалення: котельню допомогли побудувати волонтери. Рахунки та інші потреби оплачують гуртом: щомісяця виходить по п'ятсот гривень з однієї сім'ї. У Василя Щербини з Луганської області - епілепсія. Дочка - інвалід. Катастрофічно не вистачає грошей на ліки. Але чоловік надії не втрачає.

"Сподіваюся повернутися додому в цьому році хоч би в кінці року. Але не поспішаючи: там ще бої йдуть військовий стан там. На сході. Такі справи", - говорить Василь Щербина, переселенець з Луганської області.

За словами біженців, трохи допомагає і районна влада, а ось обласна про них забула. Практично одночасно з нашою знімальною групою - до переселенців приїхали представники ОБСЄ та лікарі місцевої амбулаторії.

"Ну, я скажу, що умови, напевно, не відповідають проживання. Не відповідає", - говорить Євгенія Баланюк, завідувач амбулаторії села Фонтанки.

Дізнавшись про умови, у яких живуть люди, жителі сіл Південного та Фонтанки "зчинили галас" у соцмережах. Врешті, переселенцям привезли теплі речі, іграшки та продукти.

"Хочу сказати відразу для тих, хто вважає, що хтось не хоче працювати, хтось просто утриманець: люди дійсно з обмеженими можливостями", - говорить Олеся Бутенко, жителька села Фонтанки.

Самі інваліди кажуть: будівля стара, сира і практично сиплеться - тому потрібен цемент, шпаклівка, шпалери, лінолеум. І не відмовляються від будь-якої допомоги.