Баришівка прийняла гостей з Німеччини [ Редагувати ]

Дружба тривалістю у чверть століття. До Баришівки, що на Київщині, завітала делегація з німецького міста Пуллах. Теплі відносини між містами встановились майже 30 років тому. Яка історія їх поєднала та про нинішню місію гостей - розповість Анна Демиденко.

Баришівчани та пуллахівці на урочистому обряді освячення дзвіниці церкви великомученика Пантелеймона у селі Бакумівка. Побудувати її планували довгі роки, аби увіковічити пам'ять про своїх предків.

"Тут поховані поруч німецькі солдати і наші – радянські. Ця дорога розділяє кладовища, де поховані ці люди. Хрест примирення, який примирить два народи, він єдиний мабуть у світі і на Україні, він єдиний, який має примирити. Тут німці попросили прощення в українців за ту війну, яка була", - говорить Борис Скорик, голова партнерського об'єднання "Баришівка-Пуллах-Березань".

27 років тому Микола Коваленко та Петер Хайлер підписали договір співдружності між українськими містами Баришівка та Березань і німецьким містом Пуллах. Відтоді щороку представники громад трьох містечок гостюють один в одного.

"Ми завжди зупиняємося в сім'ях і вони - у нас в сім'ях зупиняються. За цей час, будем так говорити, співпрацюють вже більше тисячі чоловік, більше тисячі сімей", - говорить Микола Коваленко, засновник партнерського об'єднання "Баришівка-Пуллах-Березань".

"Півтора роки тому я їздила з делегацією лікарів з Баришівки в Мюнхен. А зараз у мене проживає сімейний лікар, з якою я познайомилася півтора роки тому і у якої гостювала", - говорить Лілія Корницька, лікар-отоларинголог Баришівської центральної районної лікарні.

Переймати досвід їздили і вчителі. Вивчали систему освіти у Баварії.

"Професія вчителя вважається однією з найпрестижніших у Баварії. Високооплачувана. Ну а саме в школі - це мотивація до навчання в школі, мотивація батьків", - говорить Оксана Загорулько, завідувач районного методичного кабінету Баришівської райради.

Протягом тижня сім'ї, що приймають гостей, ознайомлюють з історією та культурою свого народу. Для делегацій влаштовують екскурсії.

Це місце - пам'ятне для обох наших народів. Я особисто пережив події Другої світової війни. І понад усе хочу навчити молодь жити у дружбі і мирі. Ситуація у вашій країні зараз - дуже болісна і для нас. Бо ми тут гостюємо вже 27 років, і завжди сподівалися, що на цій землі більше ніколи не буде війни", - говорить Петер Хайлер, голова партнерського об'єднання "Пуллах-Баришівка-Березань".

Пан Отто у співдружності із першого дня. Як і його друзі з Баришівки - сім'я Ніцаків.

"- На ментальному рівні ми вже розуміємо один одного душею, хто що хоче сказати".

Один в одного вони гостюють щороку. Кажуть, дружба настільки міцна, що вже й справили весілля своїм дітям.

За програмою співдружності у Німеччині навчаються десятки українських студентів. Фахівці різних галузей щороку переймають професійний досвід і діляться своїм. Також німці допомагають новітнім обладнанням районній лікарні та пожежній частині. Та головне, чого б мала навчити ця дружба - кажуть представники обох народів - уміти визнавати помилки історії.