На Донбасі активізувалися ворожі розвідгрупи [ Редагувати ]
Один український захисник поранений у районі проведення операції об'єднаних сил. За минулу добу російські окупаційні війська 4 рази порушили режим припинення вогню. Били з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї по позиціях Об'єднаних сил біля Новоолександрівки, Зайцевого та Лебединського. Докладніше про ситуацію на передовій дізнаємося від Ігоря Левенка.
Опорний пункт українських військових поблизу окупованого села Петровське. Цю територію наші армійці взяли під контроль кілька тижнів тому. Вони закріпилися на стратегічній висоті.
"Позиция рылась скрываясь от противника, маскируясь. Но со временем они поняли, что мы здесь и начали действовать", - розповідає позивний "Ад'ютант", військовослужбовець ЗСУ.
Тепер не буває і дня без обстрілів. Ворог намагається вибити наших військових, але йому це не вдається. Звідси встановили вогневий контроль над кількома автомобільними розв'язками. Зараз окупантам підвозити боєприпаси не так просто.
"Она контролирует подъезды в Петровское со стороны тыла - эту вилку. Она контролирует подъезд к Викторовке. Она контролирует подъезд со стороны Раздольного и дорогу, которая ведет на Староласпу и Новоласпу", - розповідає позивний "Ад'ютант", військовослужбовець ЗСУ.
А це вже Донецький напрямок. Позиції українських військ в районі аеропорту та шахти Бутівка. Солдати кажуть: артилерія противника поки що мовчить. Але це мало тішить - бойовики інтенсивно стріляють з іншої зброї.
"Стрельба происходит постоянно, каждый вечер активизируются часам к восьми, простреливают, работает снайпер иногда прицельно работают минометы по пару штук", - говорить Андрій, військовослужбовець ЗСУ.
На Луганському напрямку обстрілів менше. Але активно працюють ворожа розвідка і диверсанти.
"Там на перегоне понял - там им удобно переплывать будет".
Одну з ділянок, де може пройти диверсійно-розвідувальна група противника, контролюють два бійця. Біля кулемета - Руслан і Антон Коваленки - батько й син. Родом з Чигирина. Воюють вже не перший рік. Кажуть - найманці періодично намагаються потрапити в наш тил, але марно.
"Я чекав, щоб він підійшов до дерева і з "мухи" на! Мінімум контузія. Щоб менше лазили", - розповідає Руслан Коваленко, військовослужбовець ЗСУ.
Батько і син підписали контракт. Готові і далі битися за рідну землю. Просять тільки не зв'язувати руки угодами, які заборонено порушувати тільки нашим бійцям.