Халатне відношення до тварин та евтаназія: відверте інтерв'ю з ветеринаром [ Редагувати ]
Фото из открытых источников
Щороку у другу неділю серпня в Україні своє професійне свято відзначають ветеринари - люди, в чиїх руках знаходяться життя тисяч тварин, які піклуються про здоров'я домашніх улюбленців та дбають про спокій їх хазяїнів.
З цієї нагоди ми поспілкувалися з Сергієм Саєнко, ветеринарним лікарем київської клініки "Білий Клик". Він розповів нам, чому обрав цю нелегку професію, про складнощі, які виникають у роботі, дивних клієнтів та найбільші помилки у догляді за домашніми улюбленцями.
Здобути професію ветеринарного лікаря, я вирішив ще в дитинстві. Так сталось, що любов до природи в мене зародилась змалечку.
Тварин, безумовно, я люблю! Інакше, якби я зміг присвятити їм свою професійну діяльність?
Проте, на сьогоднішній день, власних тварин не маю. Але раніше були.
Уся складність нашої професії, в основному, полягає в халатному відношенні власників до своїх улюбленців.
Наприклад: годують тварин не тим, чим потрібно (сало, сир твердий, чіпси тощо). Тварина занедужує, а власник, тим часом, сидить і спостерігає за цим тижнями! Потім звертається до ветеринара, щоб той врятував його улюбленця, та ще й бажано одним уколом. А у тваринки часто, на жаль, вже відбуваються незворотні процеси.
Також часто іґнорують профілактичне щеплення проти вірусних хвороб, що досить часто обертається тяжкими наслідками.
Я цілком адекватно ставлюсь до евтаназії
Але, тільки в тих випадках, коли тварина приречена. Трапляються такі випадки, коли тварина чимось заважає власнику і до нього приходить така "думка", як позбавитись улюбленця шляхом евтаназії. Звісно, що в такому випадку буде відмовлено в даній процедурі.
До мене часто звертаються за ветеринарною допомогою чи консультацією друзі й знайомі. І хочу зазначити, що мені це ніяк не дошкуляє)
Тварини мене не кусали, але були спроби (дуже рідко). Саме головне - це чітко дотримуватись правил безпеки і знаходити спільну мову з паціентом
Я дуже близько беру до серця, коли бачу, що тварину неможливо врятувати. І це тяжко, тому що з роками це відчуття не притупляється.
Щоб зрозуміти, що турбує тварину, необхідно зібрати анамнез у власника. Обов'язково треба провести ретельний огляд тварини і зробити необхідні лабораторні та діагностичні дослідження.
В мене є всі необхідні препарати та інструменти для надання невідкладної допомоги. Я працюю в клініці, у відділенні швидкої ветеринарної допомоги на дому. Звісно, приїжджаючи на виклик, в мене все завжди з собою.
Тим молодим людям, які збираються, або в процесі здобуття ветеринарної освіти, хочеться побажати, щоб вони ставились з повною відповідальністю до обраної професії, вдосконало опановували теоретичні знання та практичні навички , любили тварин і ветеринарію в цілому!
А власникам тварин, хотілося б побажати дотримуватись всіх ветеринарних правил щодо утримання, догляду, годівлі улюбленців. Чітко дотримуйтесь профілактичних заходів і вчасно звертайтесь за допомогою до фахівців!
