Війна на Донбасі: російські снайпери влаштовують нічні обстріли [ Редагувати ]

Ангела Меркель їде до України. Візит запланований на 1 листопада. Відбудуться зустрічі з Петром Порошенком та Володимиром Гройсманом. Головні теми вже анонсовані - звісно, це двосторонні відносини, а також реалізація Мінських угод та ситуація на Донбасі.

Зазвичай із наближенням будь-яких серйозних перемовин - активізуються бойовики. Окупанти, ніби намагаються показати, що здатні на будь-яку ескалацію.

Чи станеться це й наступного тижня? Хоча й на фронті неспокійно. Наш воєнкор Ірина Баглай повернулася з передової. Вона побувала там на нічному чергуванні. Далі - її репортаж.

В сутінках пересуватися промкою вже небезпечно, адже саме в цей час бойовики відкривають вогонь.

Ось так - з першою зіркою, так би мовити, бойовики і починають обстріл - з автоматної черги.

Цієї ночі повний місяць, тож позиції військових добре проглядаються з неба. Російські безпілотники - над передовою. Або готуйся до обстрілу, або це просто - розвідка.

"Это что, там сразу могут навестись і стрелять а есть просто снимают", розповідає Ігор, військовослужбовець ЗСУ.

Вся зрита металом промзона. Від куль і осколків захищають лише залізобетонні будівлі. Вже три роки наші військові тримають оборону під Ясинуватською розв'язкою, закривши своїми спинами Авдієвку. І щодня бойовики розбирають останні укриття піхотинців.

"7,62 в стіну - провокативні обстріли щоб на відповідь", - говорить Ігор, військовослужбовець ЗСУ.

Особливо нахабніють, і навіть наважуються підходити, коли на позиції спускається туман.

"В такую погоду плохо видно. В тепловизор не увидишь, поэтому они посмелее были. - Это что? Это ПК", - говорить Олександр, військовослужбовець ЗСУ.

На вулиці стає гаряче. Стрілецькі черги наростають. Андрій помічає рух і береться до зброї.

"Это в основном ночью, по зеленке, по руинам, дистанции небольшие, иногда бывает следим нормально", - говорить Андрій, військовослужбовець ЗСУ.

Під час такого бою є ризик отримати кулю. Російські снайпери нещодавно перейшли на нічну стрілянину, отримали тепловізорні приціли - і тепер полюють на наших армійців. На прицілі снайпера - за кулеметом опинився й Ігор.

"По мені трішки не попав, прямо в бійницю виходить, спалах я не бачу - три постріли зробив збоку, а четвертий вже взяв лівіше і попав трохи вище і куля пройшла вище голови", - говорить Ігор, військовослужбовець ЗСУ.

Та за стінами не завжди вдається вберегтися. Вогонь наростає, і відповідати доводиться вже з окопів, щоб не допустити проходу диверсантів.

"Це з чого? - РПГ, АГС-17 отработало по нам".

Осколками від гранат бойовики перебивають армійський зв'язок.

"Немає зв’язку - ВОГами перебило".

Без зв'язку із підрозділом хлопці лишаються ізольованими. Тож йти лагодити його доводиться під кулями. І найскладніше - у темряві, навпомацки, знайти обрив.

Хлопці повернулися цілими. Та щоб відновити зв'язок, бійцям доводиться придушити вогонь ворога - більшим калібром.

"Андрюха, два РПГ, на!"

Цю мову бойовики розуміють миттєво. Кілька влучних пострілів - і над промзоною настає тиха українська ніч.

"ВОГи бросали на порог, нам тоже упал, потом пулеметы, после пулемета пару РПГ, ну мы дали им ответ из ДШКА и РПГ", - говорить Олександр, військовослужбовець ЗСУ.

Цього разу бійцям вдається знайти місце обриву і відновити зв'язок

"Нигде не видно - свежее. Хорошо хоть свет не перебило, без света было б печально".

Їх можна назвати універсальними солдатами. Стримувати ворога їм вдається, бо діє такий собі польовий закон чоловічої честі.

"Сказав - зробив, сказав - зробив. Це механізм відлагоджений. Тільки щось починається - відразу всі знають що куди кому йти, за що братися", - говорить Ігор, військовослужбовець ЗСУ.

Ціна надійності слова тут - життя. На ранок, уже по-світлому, як кажуть армійці - добре видно, якої шкоди завдали бойовики.

"Ну вот мина попала, бетон треснул", - показує Олег, командир підрозділу ЗСУ.

"Вот такие подарочки", - говорить Олександр, військовослужбовець ЗСУ.