У Києві простилися із журналісткою Інною Жмуд [ Редагувати ]

#яподолаюрак. Блоги із такими примітками, які писала онкохвора журналістка Інна Жмуд - багатьох не залишали байдужими. Колеги, друзі й навіть просто незнайомі люди читали і вболівали за Інну. Так само і збирали гроші на її лікування.

Інна намагалася здужати рідкісну форму раку, яку в Україні просто не лікують. Більше року за її життя боролися німецькі медики. Але не вийшло. Вчора дівчина померла. Їй було 35. Сьогодні з нашою колегою попрощалися у столиці.

Про свою хворобу вона не казала навіть близьким друзям. Рік Інна намагалася з'ясувати причини нездужання в українських медиків. Аж раптом комп'ютерна томографія і страшний діагноз - злоякісна пухлина наднирника. Випадок - один на мільйон. В Україні таку форму раку не лікують.

Рятувати Інну взялися німецькі медики. А друзі, колеги і просто небайдужі почали збирати гроші на лікування. Десятки тисяч євро.

"Ви настільки об'єдналися, ви так мені допомагаєте, що я впевнена, в мене все вдасться".

Про перебіг лікування Інна писала в блозі. Як справжній журналіст, говорила про все щиро й детально. Не втрачала почуття гумору та оптимізму, навіть коли було вкрай важко. Дівчина намагалася довести - рак можна перемогти.

"Для моей формы рака нужен определенный препарат, который в Украине к сожалению не зарегистрирован. Более того, казалось бы, можно его покупать, например, в Германии, но в Украине нет определенных тестов, которые могли бы показать, как этот препарат накапливается в крови", - говорить Інна Жмуд, пацієнтка.

А ще Інна допомагала таким, як сама. Тим, хто хоче виїхати за кордон на лікування. І тим, хто потребує грошей. Коли почула від лікарів "стабільна", повернулася в Україну й на роботу.

"На нее можно было положиться, ей можно было ночью позвонить и сказать, ты едешь на съемку. "А кто еще поедет на съемку она отвечала?" Она как никто другой умела найти слова поддержки, она как никто другой мог найти выходы, куда выходов казалось бы невозможно найти", - говорить Євген Онопрієнко, друг Інни, редактор програми "Ранок" на телеканалі "Інтер"

Як у житті, так і на роботі, вона завжди намагалася допомогти. Будь-яка тема їй була до снаги. Політика, новації чи репортаж про тварин. Це завжди було цікаво.

"Кожен свій сюжет Інна проживала, як свою справжню історію. І реально, їй було не байдуже. Вона завжди казала: "знаєш, як важко робити сюжети про хворих дітей, як вибрати кому допомагати, а кому не допомагати". Вона допомагала хворим дітям. Вона ділилась з ними тими грошима, які приходили до неї. Тому що їм потрібно на ліки, ви знаєте вона опікувалась дівчинкою, яка теж має важке захворювання", - говорить Олена Цинтила, подруга Інни, керівник регіональних телеканалів "Медіа Група Україна".

Шість курсів хіміотерапії. І от у жовтні сьомий. Сильні препарати дали ускладнення на нирки. У німецькому Гамбурзі розпочалася чергова боротьба за життя. І продовжилася вже в українській столиці.

"Інколи краще чогось просто не знати. Аби не накручувати себе. Аби не ревіти. Аби не думати про погане".

Це останнє що вона написала на своїй сторінці у Фейсбуці. Вчора серце Інни зупинилося...

"Я бачила її позавчора, вона була в прекрасному настрої, вона попросила в мене купити гранати, я купила їй гранати і це просто нереально. Вчора з людиной говорив, вона в прекрасному настрої, каже Лєна - такі гранати як мед, каже так тобі дякую, з задоволенням їх з'їла. І на другий день ми тут стоїмо, з цими квітами - це страшно. 35 років, молода жінка, чудовий фахівець. Я не розумію, як Бог може забирати таких молодих, сильних, це дуже страшно", - говорить Олена Фроляк головний редактор інформаційної служби телеканалу ICTV, ведуча.

Сьогодні з Інною попрощались у Києві, на Байковому кладовищі. Поховають її завтра, в Конотопі.