Україна вимагає звільнити заручників та полонених з російських тюрем [ Редагувати ]

Україна вкотре пропонує звільнити заручників та полонених, яких утримують в тюрмах ОРДЛО та Росії. В Обмін наша держава готова передати осіб, у звільненні яких може бути зацікавлений агресор.

Формули можливого обміну оприлюднила Ірина Геращенко, уповноважений президента з питань мирного врегулювання на Донбасі та представник України на переговорах у Мінську. Та поки Росія не погоджується. Мабуть, уже в найближчі дні побачимо, чи вийде здійснити Обмін до Різдва.

А от скільки всього українців перебуває у заручниках в ОРДЛО? Та чому звільнення постійно зривається? Дивіть у нашому матеріалі.

Ось цей старенький "УАЗик" Олег не проміняє навіть на розкішну іномарку. Бо подарована волонтерами машина пройшла з ним усе пекельне літо 2014-го. На відміну від господаря - вирвалася із "Іловайського котла". І дочекалася Олега з полону:

"Я приехал в Киев, там ее чуть-чуть подделали - теперь она борется с браконьерами".

Олег працює старшим інспектором Кременчуцького рибоохоронного патруля. В роботі він шукає розраду і намагається не згадувати. Та не вдається. До рук російських вояків Олег та ще 140 його побратимів потрапили у серпні 2014 року під селом Червоносільське. Потім наших бійців передали головорізам "Мотороли". Ось на цьому відео бойовики, всупереч міжнародним нормам, перед камерою допитують наших військовополонених. Олег на задньому плані праворуч.

"Не могу понять откуда у них была полностью вся наша информация - паспортные данные, фамилия, имя, отчество, где проживаешь, мобильный телефон", - говорить Олег Штефан, колишній військовополонений.

Його намагалися зламати і фізично, і морально. Влаштовували тортури, погрожували розстрілами і виганяли на будівельні роботи в окупованому Іловайську.

"По ночам они приходили к нам выпившие, строили, спрашивали, кто на Майдане был, кто откуда родом. Поставили пулеметный расчет и сказали, если "укры" кто-то рыпнется к дверям - начинаем стрелять без предупреждения", - розповідає Олег Штефан, колишній військовополонений.

Олегу неймовірно пощастило. Він був у полоні лише 4 місяці. І потім - потрапив у списки обміну. Останнього його побратима бойовики повернули в середині 2015 року. Зараз Олег уважно стежить за долею всіх наших бранців.

Жити в розпачі, невідомості та постійному очікуванні:

"На сьогоднішній день це в нас майже чотири роки, 1404 дня".

Це - пекло, в якому живе сім'я полоненого Сергія Глондаря. Його дружина Катерина із Кропивницького - попри все не втрачає надії побачити чоловіка вдома.

Сергій - кадровий військовий. Пішов на війну від самого початку. У лютому 2015-го був у колоні українських військових, які виходили з Дебальцева. Тоді колону розстріляли, броньовану техніку спалили і багатьох узяли в полон. Серед них і Сергія Глондаря. Востаннє він виходив на зв'язок влітку 2016 року.

Відтоді вже підросли двоє його дочок. Та одне залишається незмінним - відсутність батька.

"Старша знає, що батько перебуває в полоні, а менша у мене на передодні свого Дня народження каже: мама, а коли вже тато приїде, а я кажу: скоро, вона: а я хочу, щоб він приїхав і забрав до себе жити. Я кажу: наш дім там, де ми живемо, там і папа буде", - розповідає Катерина Глондар, дружина військовополоненого.

Та коли це буде? Відповіді на це питання немає. І шукати її, вочевидь, варто не в Україні...

"Родичі цивільних і родичі військових вони живуть від дати до дати, від Різдва до Великодня, з Великодня до Чемпіонату світу, від Чемпіонату світу - і знов до Різдва. І так рік за роком", - говорить Тетяна Катриченко, правозахисниця.

"27 грудня, ми були готові помилувати і передати, звільнити 66 сепаратистів в обмін на 19 тих українців, які незаконно роками утримуються в тюрмах Донецька і Луганська. І от серед цих 19-ти, за яких ми боремось першочергово за звільнення, військові, які роками утримують - це і Кореньков і Пантюшенко, Глондар, Дієв, Іванчук. Інші наші хлопці - це цивільні, такі, як Станіслав Асєєв - наш колега-журналіст", - говорить Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України.

Станіслав Асєєв, про якого говорить Ірина Геращенко, у полоні вже понад рік. У 14-му він не виїхав із окупованого Донецька, бо був змушений доглядати за бабусею. Журналіст вирішив працювати там на українські ЗМІ. Писав під псевдонімом Станіслав Васін. Та влітку 2017 року його усе ж знайшли бойовики. Катували і вибивали псевдозізнання. І скільки ще у донецьких підвалах таких, як Асєєв - достеменно невідомо.

"В нашому списку зараз вже 103 людини. Було 102, плюс ще одна людина", - говорить Тетяна Катриченко, правозахисниця.

За роки окупації терористи жодного разу не дали можливості провідати українських бранців. Тим часом, в'язнів щоразу більшає.

"Велика кількість, які вже 2018 року затримані. В березні місяці наприклад, після обміну вже", - говорить Тетяна Катриченко, правозахисниця.

Наймасштабніший за час війни обмін відбувся торік - у грудні тоді з окупованих територій Україна повернула 74 людини. Процес тривав зранку і до пізньої ночі. На волі їх зустрічали родичі, військові, політики. Цю подію транслювали сотні українських і світових ЗМІ. На кадрах - квіти, обійми і сльози:

"Насправді, ще не вірю, що вдома на рідній землі!"

А далі - затишшя. За цей рік не було жодного обміну.

Мінськ. Остання зустріч тристоронньої контактної групи у 2018 році. Українські переговорники роблять чергову спробу домовитись із Росією. І вкотре - марно.

"Російська сторона не погоджується і тоді і сьогодні, пояснюючи, що це не відноситься до теми війни на Донбасі. Я навіть прямо запитав: ви відмовляєтесь від своїх громадян? Такий шанс на Новий рік, ваші громадяни з сім'ями зустрінуть, ну ясна річ, що і наші. Ну, коротше кажучи, - ні", - розповідає Євген Марчук, представник України у тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

Натомість росіяни та ватажки бойовиків пропонують свою хитру схему - "Всіх установлених на всіх установлених".

"Окей. Але є одна проблема. Що Україна чесно відповідає на будь-який запит. Є така людина в тюрмі? Так, ми підтверджуємо. А що відбувається на запити української сторони? Ми роками не отримуємо відповіді. І виходить, що у нас встановлених є тільки кілька там людей, да?! І нам намагаються нав'язати схему, що от цих кілька ми може вам віддамо, а за це вимагаються сотні", - розповідає Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України.

Сьогодні Україна знову звертається з ініціативою. Але вже - до ОБСЄ. Зібрати всі сторони 27 грудня на відеоконференцію і ще раз повернутися до питання звільнення заручників.

Та єдина людина від якої це залежить - Путін. Вчора український журналіст спитав його про умови звільнення полонених та моряків. Відповідь була короткою - цим займається Медведчук за дорученням Порошенка. Але вирішувати це питання в Москві готові лише після завершення судових процесів, через які вирішили провести наших хлопців.