Дитбудинок під Києвом отримує допомогу від намісника Києво-Печерської Лаври [ Редагувати ]

За неофіційними даними, в Україні до ста тисяч безпритульних дітей. З цією проблемою борються всі роки незалежності. Та про це майже не говорять. Хто допомагає дітям в Україні - дивіться в матеріалі Юлії Жешко.

Цей будинок знаходиться під Києвом. На перший погляд нічого особливого. Доки не помітиш, що територію доглядають здебільшого діти. Вони тут головні мешканці. Справа в тому, що діти та підлітки, які сюди потрапили потребували допомоги. Хтось із них втратив батьків, а деякі росли як Мауглі.

"Дети были на теплотрасах, на вокзалах, они были грязные, они безумно пахли, нюхали клей, и выражались так", - говорить Анна Купцова, генеральний директор об'єднання соціальних проектів "Отчий дім".

Шукати дітей по підвалах іще 20 років тому почав засновник "Отчого дому" Роман Корнієнко. За цей час маленький дитбудинок перетворився на ціле об'єднання соціальних проектів. До прикладу, тільки тут - працює реабілітаційний центр, центр для матерів та навіть відділ освіти. Працівники кажуть, що роблять все, аби привчити дітей до самостійності.

"Мы сделали все, чтобы у ребят была ситуация максимально приближенная к семейной. Эти люди получают очень много от помощи Владыки. Я не знаю, по моему, это вообще нигде не звучит", - говорить Анна Купцова.

Йдеться про намісника Києво-Печерської Лаври - Митрополита Павла. Саме за його ініціативою, допомогу надають і жінкам. Здебільшого, це молоді дівчата, які потрапили у халепу.

"Меня воспитывала приемная мама, взяла в 5 лет из интерната и воспитывала, а когда мне было 14 лет, попала в больницу и умерла. Меня отправили, опять таки в интернат. И там я познакомилась с парнем", - говорить Ірина, багатодітна мати.

Коли, з'явилась перша дитина - виявилось, що хлопець почав вживати наркотики та влаштовувати бійки. Так прожили 5 років, за цей час на світ з'явились ще четверо дітей.

"И я решила, что все, я больше не прийду. Он лег спать, у нас в тумбочках и в холодильнике все пусто. Дети все голодные, хотят есть".

Зізнається, до такого відношення як тут - довго звикала.

"Потому что такого отношения никогда ко мне не было. Наверное я долго привыкала к тому что можно жить без каких-то переживаний".

Через такі випадки, в центрі працюють професійні психологи.

"У нас здесь три психолога. И поток детей большой. Дети из центра, приходящие, уходящие, дети из наших семей", - говорить Олена Задорожна, керівник проекту ГО "Нова сім'я".

До слова, гідні умови проживання забезпечили теж завдяки Українській Православній Церкві. Намісник Лаври Митрополит Павло регулярно забезпечує центр не лише продуктами, а й грошима. Однак, за законом одна людина може отримати матеріальної допомоги лише 2470 гривень на рік. А церква - виділяє значно більше.

"Здесь, уборные и душевая, а дальше - комнаты ребят".

"Зайка заходь, як хозяйка. Так, це я тут. Кровать, щоб я не падала. Бо я падаю".

Наразі, в центрі проживає 38 сімей та 108 дітей.

"Девочка показывает рисунок. Це ти чий дім намалювала? - Наш. А хто живе в тому домі? - Я, Єва, мама, Ілюха і Серьога".

Деяким вихованцям центру вже більше 30 років. Звісно, успішними стали не всі. Але, фото деяких дітей вражають. Вони займають поважні посади, мають сім'ї та повагу в суспільстві. Різниця приголомшує.