В Україні святкують Святий вечір [ Редагувати ]

Ніч перед Різдвом! Одне із найважливіших родинних свят, з якого починаються всі різдвяні святкування. Про головні традиції і звичаї в наступному сюжеті.

На кухні у Катерини все кипить та шквариться. Господиня готується до Святвечора. За прадавнім рецептом місить тісто на вареники. Готує господиня 12 страв за кількістю апостолів. На столі ніякого м'яса: лише узвар, гриби, риба та супи. А, головне, кутя!

"Ми кладемо просто горіх, перетертий мак і просто пшениця. І заливаємо це дуже-дуже багато меду. Тому що мед - це круто! Мед - це символ життя".

Поруч куховарить і донька. Дівчина розповідає: Різдво її улюблене свято. Коли вся родина збирається за великим столом: розповідають дитячі історії і згадують тих, кого поруч вже немає.

"Це настільки традиційно для нас, я не можу пояснити. Але завжди тебе тягне додому", - говорить Анна Пономарьова, жителька Чернівців.

Святковий стіл прикрашають старовинними рушниками. І, за традицією, під них кладуть часник.

"Немає в нас сіна, але ми кладемо на 4 кутка 4 зубочки часнику. Щоб в цій хаті всі були здорові".

Останні приготування. І з першою зіркою вся родина сідає за святковий стіл. Обов'язково моляться.

А це вже Прикапаття. До святої вечері готується родина Панчак із села Лісний Хлібичин. Перш ніж приступити до куховарства, всі вмиваються водою.

"Чому цією водою, тому що пшеничка вважається традиційною нашою кутею, і ми вважаємо що це є хліб родючість, багатство сім'ї, щоб бути здоровому як пшениця, багатою і це у нас основна страва на Різдво - кутя", - говорить Олена Панчак, господиня.

Накриває на стіл дочка господині. Тут теж свої звичаї та обряди. Обов'язково ставлять на одну тарілку більше, ніж членів сім'ї. Вона для тих, кого із нами вже немає.

"Христос ся рождає. Вінчую вас із цими святами. На рождено, аби с ти провадили в щасті, здорою радості веселості на другий рік ще краще дочекали".

Разом із Дідухом, господар приносить і бабу. Так називають ось цей великий згорток сіна.

"А цю бабу поставимо під стіл, а восьмого числа частину віднесемо на ворота і там ми її спалюємо, для того, щоб хто заходить в цей дім і виходить не боліли ноги, а другу частину даємо на гніздо аби була здорова наша птиця", - говорить Іван Панчак, господар.

Після спільної молитви родина сідає за стіл. Після вечері - час колядок. В цій родині їх знають чимало.

"Радуйся. Ой радуйся земле, син Божий народився".