В Україні обрали склад антарктичної експедиції (відео) [ Редагувати ]
Їх називають вартовими глобальних змін клімату. Вони вивчають магнітосферу. Досліджують біологічні види - від бактерій до китів. Збирають зразки ДНК. І задля цього українські науковці - щовесни на рік вирушають на край світу. На станцію Академіка Вернадського в Антарктиді.
Цьогоріч полярників уперше обирали на відкритому конкурсі. Наша Євгенія Коваленко Першою познайомилася з тими, хто зважився на полярну ізоляцію. Тож про очікування від експедиції, сувору антарктичну реальність та поширені міфи про полярників - дивіться далі.
Тільки уявіть - в один момент ви опиняєтеся посеред суцільних айсбергів та снігових кучугур. Де морози сягають 35 градусів. І кілька місяців поспіль тривають полярні ночі. Це коли надворі темно майже всю добу. Та це ще квіточки! Найбільше випробування - весь рік без родини та в ізоляції від суспільства. Є лише кілька колег та пінгвіни з тюленями. Чи змогли б ви на все це проміняти своє звичне комфортне життя?
Таких любителів екстриму виявилося рекордно багато. Аж 179 - саме стільки заявок подали українці в Національний антарктичний науковий центр. Аби вирушити в Антарктиду - на станцію Академік Вернадський, з 24 експедицією.
"Майже 15 людей на місце. Це звичайно конкурс, до якого ми організаційно не були готові", - говорить Євген Дикий, очільник Національного антарктичного наукового центру.
Цього тижня відбір нових учасників завершили. Їх усього 12: науковці, техніки, комп'ютерники, лікар та кухар. Тестували всіх полярники та психологи. Але офіційно переможців не оголошували, бо вони ще мають пройти медкомісію та тренінг.
"Якщо меики когось забракують, то є запасний склад. Надалі ця команда, яка вже пройде медкомісію, вона поїде на двотижневі навчальні збори і там за ними теж вже востаннє будуть спостерігати психологи", - говорить Євген Дикий, очільник Національного антарктичного наукового центру.
То хто ж вони - українські полярники? Ми одні з перших поспілкувалися з учасниками Нової антарктичної команди. І розкажемо вам - заради чого люди готові залишити все і їхати на край світу. А ще - розвінчаємо міфи про життя в умовах вічної мерзлоти.
"Серед полярників є така приказка, що перший раз людина їде в Антрактиду за цікавістю, заради цікавості, другий - за грошима. А третій раз по любові", - говорить Ігор Дикий, зоолог-полярник.
Цей чоловік - антарктичний рекордсмен. Навесні він уже вчетверте поїде в експедицію. Львів'янин Ігор Дикий - зоолог, викладає в університеті Франка. Одружений, має двох дорослих дітей. Уперше побував в Антарктиді 13 років тому. Найбільше Ігоря вразили айсберги - найрізноманітніших форм і розмірів, які іноді відбиваються в небі.
"Як казка, але вона знову ж таки була до пори до часу, тому що Антарктида робить випробовування. Наприклад, там не завжди так гарно, як на фотографіях це в короткий період максимум до 3-3, 5 місяців, коли є ще сонячні дні. А далі стає темно, холодно, і багато тварин мігрують у той період", - говорить І гор Дикий, зоолог-полярник.
Холодно - це мінус тридцять, а темно - протягом довгих тижнів. Та найважче - це місяцями не бачити родину.
"Якщо був нечемний в школі, то вчителька любила казати, що напише листа татові на Антрактиду, що я нечемний", - говорить Назар Дикий, син Ігоря Дикого.
Хоч і на відстані - з обмеженим інтернетом - діти Ігоря допомагали йому досліджувати тюленів.
"Їх треба було маркувати. Але це не було дуже добре коли 1,2,3, 4. Я писав в листах дітям щоб вони називали клички в листі. Вони говорили дружині, а вона записувала, що назви там Захарко, Пампушка, Барбі. Ну і в нас ті тюлені - ми їх так називали", - говорить Ігор Дикий, зоолог-полярник.
До речі, саме з тваринами Антарктиди пов'язаний найкумедніший міф. Мовляв, пінгвіни, коли падають на спину, не можуть підвестися. Тож навіть професія з'явилася - "перевертальник пінгвінів". Та це насправді жарт. Здається, що про Антарктиду Ігор готовий говорити вічно.
"А от найцінніше, що отримав за роки експедицій, - це друзі. Нині вони товаришують сім'ями. Бувають на льодовому континенті і службові романи".
У полярників - ненормований робочий час. Та найскладніше - на станції не робота, а саме дозвілля в повній ізоляції від світу. Щотижня полярники грають у футбол чи шахи. Є в них спортзал та більярдний стіл. У розкладі генеральне прибирання по п'ятницях та святкова вечеря по суботах. А найекстремальніше тут навіть не холод, а рекордно сильні вітри.
"Ви уявляєте, це такі вітри які ламають дерева у нас. Ті вітри розривають кабеля, ті вітри можуть забирати металічні бочки в океан", - говорить Ігор Дикий, зоолог-полярник.
За роботу в таких екстремальних умовах і винагорода має бути відповідною. Та захмарні зарплати полярників - це теж ще один міф. Після вирахування всіх податків чистими вони отримують близько 20 тисяч гривень. Наче й пристойно за українськими мірками, та порівняно із зарплатою закордонних колег - копійки.
"Це не та зарплата, заради якої ти будеш сидіти ізольований від усього світу в полярну ніч. Зарплати наших полярників найнижчі з усіх антарктичних програм, які мені відомі. Для порівнянння - бюджет прямих моїх колег - французький інститут полярних досліджень - тільки полярний інститут - 280 млн євро. а тут - вся наука в країні менша", - говорить Євген Дикий.
Та навіть ці гроші в Україні використовують неефективно, каже Євген Дикий. Бо держава утримує застарілі ще радянські установи, а перспективні наукові проекти не фінансує. До критичного стану наближалась і ситуація з обладнанням на станції "Академік Вернадський". Але минулого року вперше виділили кошти на ремонт.
Полярники поїдуть на зимівлю в Антарктиду навесні. А в науковому центрі вже збирають багаж для експедиції.
"От тут у нас багато різних баночок, скляночок, фільтрів, які мають доставитись на зимівлю. Ми апгрейдили цього року біологічну лабораторію. Тепер наші біологи зможуть там робити багато чого, що не могли робити раніше. Зокрема, прямо там на місці можна буде виділяти ДНК".
Це, звичайно, не все, що полярники беруть із собою на рік в Антарктиду. Окрім власних речей, ще треба 150 тонн пального та близько 30 тонн продуктів. Кухар Богдан Паламарчук, який вдруге вирушає в експедицію, вже розробляє меню.
"Аби каша була смачніша - до неї слід додавати велику тарілку м'яса", - говорить Богдан Паламарчук, кухар-полярник.
За здоров'ям полярників стежитиме Наталя Бабій. У неї 20 років медичного стажу. Є й досвід роботи в екстремальних умовах. Нині вона працює у відділенні політравми в столичній лікарні. Має сім'ю.
"Сім'я - це мама, чоловік. Ми живемо з чоловіком з трьома собаками. Тому звичайно за ними я буду досить сильно сумувати", - говорить Наталя Бабій, лікар.
Чому вирішила їхати в Антарктиду? Каже за унікальним досвідом. Просто побачила в Інтернеті оголошення про набір. Вирішила спробувати сили, і - пройшла відбір.
"Я просто люблю подорожувати, в принципі. А це таке місце - дуже особливе. Це не те місце, де можна просто туристом походити, пожити. Це подія, яка може змінити по великому рахунку все життя", - говорить Наталя Бабій.
У вільний час Наталя планує писати. Про те яке воно, життя на краю світу.